Таємничі «тіні» у Ормузькій протоці: кораблі-«привиди» у морському просторі
В останній час експерти з морської розвідки фіксують дивні «тіні» в акваторії Ормузької протоки. Після введення американської військово-морської блокади іранських портів у понеділок, з’явилися ознаки того, що значно більше суден вдаються до хитрощів, аби залишитися непоміченими, ніж це було раніше під час воєнних дій.
«Невидимі» судна та їхні хитромудрі прийоми
«Тепер ми частіше спостерігаємо непередбачувану або фальшиву ідентифікацію суден», — поділився Амі Даніель, керівник компанії Windward, яка спеціалізується на морській розвідці. У той час, як після атаки американців та ізраїльтян на Іран у лютому іранський експорт лишався неперервним і майже не було потреби «зникати з радарів», останнім часом ситуація змінилася. Все більше суден починають хитрувати із системою глобального моніторингу судноплавства, що свідчить про обережність серед іранських операторів.
Що каже міжнародне право?
За міжнародним морським правом, більшість великих торгових суден зобов’язані передавати через транспондер свої ім’я, місце розташування, маршрут і іншу ідентифікаційну інформацію. До цієї інформації входить і 9-значний код з країною походження, ніби цифровий підпис корабля.
Копіювання російських трюків у морі
Схоже, що методи для приховування та фальсифікації інформації, які активно використовують російські «тіньові» судна, тепер адаптують і в Перській затоці. Експерти кажуть, що це не випадковість і що іранські судна починають застосовувати російські прийоми.
- «Тіньові» танкери Росії вже давно експериментують із «бездержавними» ID-номерами.
- Практика «спуфінгу» дозволяє капітану вводити хибне походження або пункт призначення або навіть видавати себе за інше судно.
- Деякі кораблі можуть тимчасово вимикати транспондер, щоб наче зникати з одного місця і «матиматись» з іншим, підмінюючи дані.
Саме завдяки таким хитрощам Росія змогла підтримувати експорт енергоносіїв та фінансувати війну, отримуючи до $100 мільярдів на рік.
Що зараз відбувається у Ормузькій протоці?
Здається, іранські судна почали наслідувати цей досвід. Як зазначає звіт Windward, дехто з них вимикає свої транспондери або працює під фальшивим прапором, зберігаючи активність, незважаючи на санкції.
Звіт також зазначає:
- Під час попередніх блокад, наприклад із Венесуелою у грудні, судна без реєстрації чи із санкційними позначеннями були головними цілями перехоплення.
- Проте зараз переміщення схожих кораблів продовжується, що дає змогу досліджувати межі ефективності блокадних заходів.
Ці так звані «привиди» лише посилюють невизначеність навколо ситуації в протоці, навіть якщо їм і не вдасться прорвати американську блокаду.
Складності розслідування та відстеження
Як зауважує Ерік Бетел, партнер венчурного фонду Mare Liberum з морських технологій, зараз протока — це «заручник інформаційної боротьби». Уникати виявлення — величезний виклик для військових, оскільки навіть найсучасніша блокада залежить від якості розвідданих.
Судно може належати одній країні, керуватися іншою і ходити під прапором третьої. Така заплутаність ускладнює визначення реальних власників і керманичів суден.
Як збирають інформацію про рух кораблів?
Для відстеження застосовують безліч інструментів:
- оптичні супутники;
- радарні системи;
- радіочастотний моніторинг;
- дані з особистих пристроїв моряків — від смартфонів до фітнес-браслетів.
Які шанси прорвати блокаду?
Попри всі трюки й маневри, прорвати блокаду через таку вузьку протоку, як Ормузька, дуже складно. За інформацією від офіційних джерел, у водах Оманської затоки патрулюють понад 12 військових кораблів США. Крім того, шість комерційних суден вже отримали наказ через радіозв’язок повернутися до іранських портів.
За словами Амі Даніеля, блокада дуже міцна, і шляху для прориву наразі немає. Від тонких і складних маніпуляцій заради обходу перешкод більшої користі немає — американський контроль залишається жорстким і непохитним.
