Чи доводить ШІ‑чатбот існування теорії змови про «хімтрейли»? Розвіюємо міфи
ШІ не завжди допомагає у суперечках, особливо коли мова про міфи
Часто користувачі в мережі намагаються залучити штучний інтелект, аби підкріпити свої аргументи, навіть у спірних темах. Проте такі джерела не завжди відповідають реальності або можуть бути неправильно витлумачені. Це особливо стосується тем, що містять теорії змов.
AFP Fact Check нещодавно розглядала випадок, коли користувач Facebook спробував використати відповіді ChatGPT для виправдання теорії про «хімтрейли», однак ігнорував важливий контекст та часто спотворював зміст відповідей.
«Хімтрейли»: що це і чому науковці сумніваються
Пару десятиліть літаки залишають за собою конденсаційні сліди — тонкі смуги з водяної пари. Одне з поширених тверджень — що це нібито приховане розпилення шкідливих речовин для контролю клімату або населення. Але науковці переважно це заперечують.
Сам ChatGPT, зокрема, не підтримує цю теорію. Проте користувачі намагаються використати відповіді ШІ, аби довести, що геоінженерія і «хімтрейли» — це одне й те ж.
Чим відрізняється геоінженерія від конспірології?
Геоінженерія — це наукові спроби змінити клімат, зокрема зменшити вплив парникових газів. Вона переважно базується на теоретичних моделях і невеликих експериментах у контрольованих умовах.
Приклади таких досліджень:
- Запропоновані проєкти, де комерційні літаки можуть використовуватися для рефлексії сонячного світла та охолодження планети.
- Лабораторні та польові випробування у невеликих масштабах для вивчення впливу на довкілля.
Однак немає жодних даних про глобальну, приховану операцію з масового розпилювання хімічних речовин десятки років поспіль без відома громадськості.
Чому довіряти чатботам варто з обережністю?
Важливо не брати розмови користувачів із ШІ за чисту монету. AFP Fact Check не змогла відтворити переписку Facebook-користувача, а експерти демонструють, що іноді ШІ надає впевнені відповіді на основі сумнівних чи вигаданих джерел.
Аналітик інформаційної безпеки Тал Хагін зазначає, що чатботи можуть:
- Вигадувати джерела і факти.
- Спотворювати інформацію.
- Посилатися на неперевірені або застарілі дані.
Тож не варто використовувати автоматизовані відповіді як недосяжний критерій істини.
Суть
Хоча штучний інтелект має потенціал допомагати у пошуку та узагальненні інформації, у випадках складних тем із численними міфами і конспірологіями варто ставитися до його відповідей ретельно і критично.
Якщо ви цікавитеся кліматичними науками або геоінженерією, шукайте інформацію в авторитетних наукових джерелах і не покладайтеся на випадкові заяви користувачів у соцмережах або на штучний інтелект як на останню інстанцію.
