Законопроєкт про податок на доходи від цифрових платформ: як голосували нардепи з Кіровоградщини
9 червня Верховна Рада ухвалила у другому читанні та за основу законопроєкт № 15111-д, який регулює оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. За цей документ проголосували 241 депутат. Особливу увагу звернули на голосування представників Кіровоградської області, щоб зрозуміти їх позицію з приводу нової податкової ініціативи.
Підсумки голосування по Кіровоградщині
Повний перелік поіменного голосування за законопроєкт № 15111-д, що вносить зміни до Податкового кодексу та інших нормативних актів, можна знайти у відповідному реєстрі.
Серед нардепів з Кіровоградської області документ підтримали троє:
- Ігор Мурдій (“Слуга народу”)
- Юрій Кузбит (“Слуга народу”)
- Олег Воронько (депутатська група “Відновлення України”)
Олександр Дануца з фракції “Слуга народу” утримався від голосування, а Олег Тарасов і Богдан Торохтій у день голосування не були присутніми в парламенті.
Результати голосування депутатів Кіровоградщини за закон про оподаткування цифрових платформ. Фото: Суспільне Кропивницький
Що передбачає закон про оподаткування доходів цифрових платформ
Законопроєкт впроваджує європейську практику контролю, за якою онлайн-сервіси зобов’язані автоматично передавати податковим органам інформацію про доходи користувачів. У результаті процедура продажу та надання послуг в інтернеті стане більш прозорою та відкритою.
Цей закон – частина міжнародних зобов’язань України в межах меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Проте дія документа почнеться не раніше 1 січня 2027 року.
Документ поширюється як на вітчизняні, так і іноземні платформи, зокрема:
- OLX
- Uber, Bolt
- Glovo, Kabanchik
- Airbnb та інші сервіси оренди, продажу товарів і послуг
Оподаткування передбачає, що цифрові платформи стануть податковими агентами, які збиратимуть інформацію про доходи користувачів та автоматично звітуватимуть про це державі.
Специфіка оподаткування для фізичних осіб
Для фізичних осіб передбачений полегшений режим, який дозволяє легалізувати доходи без необхідності реєструватися як підприємець (ФОП). Основні особливості:
- Пільгова ставка податку — 10% замість стандартних 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.
- Звільнення від оподаткування доходів, якщо їх сума не перевищує 2000 євро на рік (за курсом НБУ).
- Не потрібно декларувати доходи від разових продажів уживаних речей для тих, хто не займається постійною комерційною діяльністю через цифрові платформи.
Нардеп Ярослав Железняк у Telegram назвав цей законопроєкт “маяком МВФ” і зазначив, що хоча він набуде чинності не раніше 2027 року, на практиці система автоматичного обміну інформацією запрацює ближче до 2028-го через необхідні домовленості та технічну підготовку.
Важливі коментарі експертів і посадовців
В.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух пояснила, що цифрові платформи досі не обмінювалися інформацією з податковою через відсутність законодавчих вимог. Це ускладнювало відстеження фінансових потоків. Проте тепер є інструменти визначення системних продавців, які регулярно отримують прибуток через такі платформи.
“Системність є ключовим моментом. Ті, хто постійно використовує платформи для прибутку, не залишаються поза увагою податкової служби. Натомість разові транзакції, наприклад, продаж уживаних речей, можна легко відрізнити”, — зазначила чиновниця.
Вона також підкреслила, що введення оподаткування для цифрових платформ — це крок до гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.
Олександр Цертій, голова бюджетної комісії Кропивницької міськради, вважає несправедливим оподаткування звичайного продажу особистих речей:
“Якщо людина продає власні вживані речі, які колись купила та оподаткувала, то непотрібно додатково платити податки. Якщо ж це бізнес, потрібно зареєструватися як ФОП чи інша форма підприємництва та сплачувати відповідні податки”.
Путь закону: від першого читання до ухвалення
Перший етап проходження законопроєкту відбувся 8 квітня, коли Верховна Рада прийняла документ у першому читанні. Тоді за основу документ підтримали 234 народних депутати.
На другому читанні і в цілому закон отримав більш широку підтримку, після чого набув статусу ухваленого акта з майбутньою датою початку дії, що створює основу для прозорості і контролю у сфері цифрових доходів в Україні.
