Новий Цивільний кодекс: що зміниться у сімейному праві, розлученнях та аліментах?
Особливості розлучення та що означає “доброзвичайність”
У проєкті нового Цивільного кодексу №15150, який Верховна рада підтримала 28 квітня в першому читанні, відбувається серйозний перегляд підходів до сімейного права, зокрема розлучень і аліментів. Ці зміни привернули значну увагу як законодавців, так і громадськості, викликавши протести в різних містах. Однією з ключових новацій є концепція “доброзвичайності”, що визначається як сукупність моральних норм, етичних стандартів і усталених у суспільстві уявлень про правильну поведінку.
За словами Катерини Ляшенко, керівниці адвокатського бюро, суд отримає право вживати заходів щодо примирення подружжя, якщо це відповідає цій “доброзвичайності”. Однак проблема в тому, що це поняття формулюється дуже широко, що дає широкий простір для суб’єктивної оцінки та ризик затягування процесу розлучення.
Особливо тривожною виглядає ситуація для жертв домашнього насильства, де кривдник може маніпулювати процедурою примирення, застосовуючи психологічний тиск. Фактично, навіть у випадках психологічного чи економічного насильства, які важче довести формально, механізм може працювати на користь агресора.
Чи може “доброзвичайність” стати механізмом тиску?
Нині процедура розлучення дозволяє надати строк для примирення, якщо спільне життя не суперечить інтересам однієї зі сторін. Однак у новому проєкті “доброзвичайність” може перетворитись із гнучкого інструмента на обов’язковий етап процесу, що викликає побоювання зловживань і маніпуляцій.
Крім того, у законопроєкті пропонується впровадити інститут “режиму окремого проживання подружжя”, який має тимчасово призупиняти певні права і обов’язки з метою збереження шлюбу. Це створює додаткову “паузу” перед остаточним розірванням, що у конфліктних чи насильницьких відносинах може лишень затягувати розлучення і посилювати психологічний тиск.
Попри всі складнощі, закон залишає за судом останнє слово, якщо шлюб суперечить інтересам одного із подружжя або їх дітей, отже, розлучення у підсумку є можливим.
Механізм примирення і врегулювання спорів
Законопроєкт поєднує процедуру примирення із розв’язанням спорів щодо дітей, аліментів, майна та інших наслідків розлучення. Суд може встановлювати строк для примирення до шести місяців, якщо не досягнуто згоди хоча б по одному юридичному питанню.
Катерина Ляшенко відзначає, що це надає можливість для штучних затягувань процесу, адже хтось може свідомо ускладнювати врегулювання, особливо щодо аліментів і батьківських прав. Такий підхід перетворює примирення з права на обов’язок.
Водночас, інститут окремого проживання діє як потенційна “паузова” міра і навіть має деякі обмеження: якщо окреме проживання триває понад пів року, строк примирення не встановлюють.
Чи була потреба змінювати процес розлучення?
За словами експертки, чинна процедура розірвання шлюбу у багатьох аспектах працює досить збалансовано, адже не примушує зберігати шлюб насильно. Неминучим залишається судовий процес, який допускає строк для примирення, але критерій має визначати наявність суперечності спільного життя з інтересами сторін.
Натомість у проєкті є й позитивні нововведення:
- розірвання шлюбу не залежить від суперечок щодо майна чи аліментів, що позбавить багатьох від багаторічного формального перебування у шлюбі;
- розлучення за взаємною згодою можна буде оформити не лише у органах реєстрації, а й через нотаріуса;
- доступна можливість укладення договору про юридичні наслідки розірвання, де подружжя самостійно врегулює ключові конфлікти.
Однак найзапекліші суперечки викликають положення про “доброзвичайність” та примирення.
Зміна прізвища після розлучення: норма із двозначним сенсом
Новий кодекс передбачає, що дружина або чоловік може вимагати повернення до дошлюбного прізвища того з подружжя, хто вів “негідно” – у тому числі через домашнє насильство, кримінальні правопорушення, аморальні вчинки чи зраду. Проте формулювання “аморального вчинку” залишає значний простір для суб’єктивної оцінки.
Ця норма може викликати багато питань:
- примусова зміна прізвища зачіпає право на самоідентифікацію і може впливати на соціальну та професійну репутацію;
- для матерів, які змінять прізвище, але залишаються з дітьми з прізвищами батька, можливі додаткові складнощі із документами;
- аналогічні ризики існують і для чоловіків, які користувалися прізвищем дружини або подвійним прізвищем.
Таким чином ця норма хоч і гендерно нейтральна, але у реальності може спричинити непередбачувані наслідки для обох сторін.
Право на звільнення від сплати аліментів: що пропонує новий кодекс?
Найбільше суспільних розмов викликала стаття, що дозволить суду звільняти платника аліментів, якщо дохід тієї, хто отримує, перевищує його власний і задовольняє всі потреби дитини.
При цьому ключові моменти:
- він не скасовує обов’язку утримувати дитину;
- батьки залишаються відповідальними, але у виняткових ситуаціях суд може переглянути обсяг аліментів;
- існують механізми для повернення до стягнення аліментів, якщо ситуація змінюється в гірший бік;
- передбачено зняття заборгованості через непередбачені обставини, хворобу або відсутність кровного споріднення.
Такий підхід створює ризики для зловживань, наприклад, штучного приховування доходів чи перекладання матеріального навантаження лише на одного з батьків.
Виклики звітності щодо аліментів
Проєкт позиціонує аліменти як кошти, що належать дитині і мають використовуватись виключно в її інтересах. Хоча дзеркальна норма вже існує, у новому законодавстві акцентовано більший контроль над управлінням цими коштами.
Пряма вимога звітування за кожну витрачену копійку не прописана, проте контроль може стати важелем для тиску під час сімейних конфліктів.
Історія та суспільна реакція на проєкт нового Цивільного кодексу
Нова редакція Цивільного кодексу зареєстрована 22 січня поточного року, про що оголосив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Декілька правозахисних організацій вже висловили занепокоєння щодо відповідності документа європейським стандартам і наполягають на доопрацюванні.
Першочергово документ схвалили в першому читанні 28 квітня 254 народні депутати, що викликало серйозний резонанс у суспільстві. В різних містах України відбулися протести, адже багато хто вважає, що деякі положення потребують суттєвих змін.
5 травня в Дніпрі і Києві пройшли масові акції – мітинг проти проєкту і Марш жінок, де виступали за врахування правозахисних пропозицій.
Віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка запевнив, що перед другим читанням у парламенті документ доопрацюють. За його словами, йдуть непрості дискусії, особливо у частині сімейного права, і прийняття змін може зайняти кілька місяців.
Ключове завдання – досягти суспільної легітимності нового кодексу, щоб він відповідав потребам громадян і сучасним правовим стандартам.
12 травня на сайті президента було опубліковано петицію з вимогою не допустити ухвалення законопроєкту, яка швидко зібрала понад 25 тисяч підписів у перший день і наразі налічує більше 29 тисяч.
