Ізраїль на роздоріжжі: чого чекати від виборів 2027 року

Глибокі поділи в суспільстві через війну та політичну кризу

Чотири роки внутрішніх потрясінь, війни та посиленої міжнародної ізоляції залишили ізраїльтян неймовірно розділеними щодо майбутнього своєї країни. Вибори, що відбуваються у вівторок, проходять на тлі небувалих політичних суперечок. Опитування свідчать, що боротьба між партіями буде дуже близькою, і малоймовірно, що хтось отримає абсолютну більшість.

Головний поділ проходить навколо постаті прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу. Одні вважають його найжорсткішим правителем у історії Ізраїлю, який загнав країну у глибоку кризу, інші ж бачать у ньому незамінного лідера, який рішуче бореться з ворогами в Газі, Лівані та Ірані.

Втім, крім Нетаньягу, в суспільстві назріває безліч інших конфліктних тем, які не менш важливі для майбутнього країни.

Відповідальність за атаки 7 жовтня

Напад ХАМАС 7 жовтня 2023 року глибоко вплинув на національну свідомість. В цей день загинуло близько 1 200 ізраїльтян, а 250 було взято в заручники — найкривавіший день в історії країни.

У відповідь ізраїльська армія завдала нищівних ударів по сектору Гази, зруйнувавши багато об’єктів і спричинивши численні жертви серед населення, що складає близько 2 мільйонів людей. Влада Гази повідомляє про понад 70 тисяч загиблих, не розмежовуючи цивільних та бойовиків. Більшість жителів пережили численні переселення.

Через три роки досі немає офіційної відповіді, чому уряд Нетаньягу і військові не змогли заздалегідь передбачити напад і адекватно відповісти, коли бойовики ХАМАСу атакували села і навіть музичний фестиваль.

Різні погляди на розслідування

Опозиція вимагає створення незалежної та повноважної комісії, призначеної президентом Верховного суду, яка б об’єктивно з’ясувала всі обставини трагедії. Натомість Нетаньягу пропонує “демократичну та збалансовану” комісію з рівною кількістю представників коаліції і опозиції.

Багато родин загиблих та полонених підтримують опонентів прем’єра, стверджуючи, що його варіант політізує розслідування і не забезпечить справедливості.

Суперечка щодо ультраортодоксальної меншини

Однією з найгостріших тем є статус ультраортодоксальної спільноти, яка живе за суворими релігійними канонами і становить близько 14% населення Ізраїлю. Їх учні мають право на звільнення від обов’язкової військової служби і отримують державну допомогу, не будучи офіційно зайнятими.

Цей дисбаланс викликає обурення серед світських і ліберальних ізраїльтян, особливо на тлі жертв серед інших громадян, які віддали життя в боях і проходили складні військові ротації.

Політичні позиції сторін

• Нетаньягу широко підтримує ультраортодоксальні партії, залежить від їхньої підтримки в коаліції.
• Опоненти хочуть скасувати пільги щодо призову до армії та позбавити допомоги тих, хто уникає служби.

Перебудова судової системи

До війни уряд Нетаньягу просував спірний план щодо послаблення судової влади в країні. Це викликало жваву критику, включно з заявами президента Верховного суду, що реформи можуть підривати принципи демократії.

Протести, в яких брали участь сотні тисяч ізраїльтян, були масштабними і наполегливими. Демонстранти побоювалися, що країна може скотитися до диктатури.

Хоча воєнні події тимчасово призупинили судову реформу, і частина її була скасована постановою суду, союзники прем’єра не відмовляються від наміру відновити ці ініціативи у разі переобрання.

Палестинське питання: темна пляма на політичному ландшафті

Попри широкий резонанс навколо Західного берега і Сектора Газа, внутрішньополітичні гравці Ізраїлю мало звертають увагу на перспективи палестинської державності. І Нетаньягу, і більшість його опонентів категорично виступають проти створення незалежної палестинської держави.

Однак різниця між ними полягає у підходах до управління ситуацією:

1. Коаліція Нетаньягу, очолювана релігійно-націоналістичними силами, активно просуває ізраїльські поселення на окупованих територіях.
2. Недружні до політика партії мають значно ширший спектр думок — від прихильників двох держав до більш поміркованих позицій.
3. Лідер опозиції Гаді Айзенкот обіцяє обмежувати радикальні напади на палестинців і підтримує ідею припинення вогню за планом адміністрації США.

Незважаючи на це, Айзенкот не відкидає часткову підтримку ізраїльських поселень і критикує Нетаньягу за минулі спроби йти на поступки палестинцям.