6 серпня у 150 громадах Православної церкви України на Кіровоградщині святкували Преображення або Яблучний Спас за новоюліанським календарем
Усі парафії Православної церкви України (ПЦУ) в Кіровоградській області відзначили це велике християнське свято саме 6 серпня. За традиційним юліанським календарем Преображення святкують 19 серпня. У цей день у храмах освячують кошики з фруктами, квітами та медом – символами дарів природи, які люди приносили на подяку.
Про значення свята розповів архієпископ Кропивницький та Голованівський Марк у спілкуванні із Суспільним.
Що означає свято Преображення Господнього?
Суть свята пов’язана з вражаючим моментом в житті Ісуса Христа, коли Він преобразився, і перед апостолами відкрився у новому світлі. З Петром, Яковом та Іваном Христос піднявся на гору Фавор (територія сучасного Ізраїлю), і там сталося диво: Його обличчя засяяло, а одяг став несамовито білим.
Архієпископ Марк пояснив:
«Переважна більшість православних церков світу вшановує це величне свято, адже учні Христа побачили Його оновленим, почули голос Бога, який проголошував Ісуса Сином Божим. Біля Нього перебували пророки Ілля та Мойсей, як свідчить Святе Писання. Це свято говорить не тільки про спасіння кожної людини, а й про дію Божественної благодаті, яка націлена привести нас до спасіння. Господь підтверджує тут своє божество, свою місію і виконує пророчі закони, будучи месією і спасителем людства.»
Українські традиції святкування Другого Спаса
В українській народній традиції Преображення часто називають Другим Спасом або Яблучним Спасом і пов’язують це із освяченням плодів землі.
«Традиційно кожен несе до храму плоди — яблука, груші, мед, що їх дарувала земля. Інші помісні православні церкви, такі як російська, Єрусалимський патріархат, грузинська, польська, а також сербська та македонська, святкують це свято за різними календарями або не відзначають його 6 серпня зовсім. Водночас десять інших православних церков святкують Преображення саме у цей день за новоюліанським календарем», — зазначає владика Марк.
Слова священика: що принести в храм і як відчувають свято в Кропивницькому
Отець Петро, настоятель церкви святого Володимира Великого у Кропивницькому, пояснює, що Преображення — це одне із дванадцяти найважливіших свят у християнській традиції.
«Весь наш регіон святкує Преображення—Яблучний Спас із великою шаною. Люди приносять дари природи на освячення й піднесені серця йдуть на богослужіння. Освячуємо подарунки землі, бо це велика радість і спільна подяка», — поділився священик.
Особливі події: голоси парафіян
Ніна Капустіна, яка відвідує храм Святого Володимира з 2007 року, принесла корзину з яблуками, грушами та сливами.
«Я завжди на Яблучний Спас несу яблука та інші плоди, йду до церкви поспілкуватися з людьми. Освячу їх, а потім пригощаю друзів і знайомих», — розповідає вона.
Парафіянка Валентина Розмай освятила фрукти, які передасть на підтримку військових.
«Ці дари відвезу до 101-го мікрорайону, у ГО «Разом ми сила». Вони приготують із них смаколики для наших захисників», — каже жінка.
Народний зміст свята Яблучного Спасу
Етнологиня Світлана Проскурова говорить, що святкування Яблучного Спасу — це своєрідне завершення літа й жнив.
Відомий етнограф Павло Чубинський у другій половині ХІХ століття зібрав багато звичаїв, пов’язаних із цим святом, описуючи його в народному календарі:
- *Обжинки* — це радісне свято для землеробів, яке відзначають у різних країнах і християнських традиціях, коли збирають останній врожай і освячують плоди на подяку Богові.
- Українці несли до церкви яблука, груші, медові соти, освячували їх і пригощали немічних та бідних одразу після богослужіння.
- Існувала заборона дарувати яблука незаміжнім дівчатам — це вважалося соромом, пов’язаним із біблійним уявленням про першопричину гріха.
Ще один звичай стосувався поля — залишали останній сніп, так звану «спасову бороду», який обертали колоссям вниз, перев’язували червоною стрічкою і пролазили під нею з побажаннями щастя і здоров’я.
«Віншували господаря з вінком із недожатих колосків, що символізував побажання добробуту, а згодом організовували обжинкову толоку з музикою, танцями та піснями на честь врожаю», — додає етнологиня.
Новоюліанський календар: що варто знати
Від 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар. Це рішення прийняли на Помісному Соборі, що проходив 27 липня у Софії Київській за голосуванням більшості делегатів.
Що таке новоюліанський календар?
Це вдосконалена версія юліанського календаря, що базується на точному обчисленні орбіти Землі навколо Сонця. Тривалість року — 365,242222 доби, а система передбачає 218 високосних років на 900 років. Автором цього календаря став сербський астроном, професор математики Мілутін Міланкович у 1923 році.
Різниця між календарями: що чекає на нас у майбутньому
Юліанський календар був впроваджений ще Юлієм Цезарем, проте за папи Григорія його довелося уточнити через неточності. Пізніше з’явився новоюліанський календар — сучасний, що базується на астрономічних даних і використовується в багатьох православних церквах.
Сьогодні між юліанським і новоюліанським календарями різниця складає 13 днів. Але після 2100 року розрив стане 14 днів і що 120 років ця різниця збільшуватиметься на день. Тому ті, хто зараз святкують Різдво 7 січня за старим стилем, колись перейдуть на 8 січня, а всі свята поступово зсунуться на один день вперед.
Архієпископ Марк пояснює, що цей крок — спроба уніфікувати календарі, прибрати хаос і збігтися з астрономічною точністю, адже багато народів і церков залишилися на старому календарі, утворивши плутанину.
Підписуйтеся на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok
