Документальний фільм «NAZA»: вибух у суспільстві Ізраїлю через жорсткі звинувачення
Прем’єра та визнання на Венеційському кінофестивалі
Драматичний документальний фільм «NAZA», що розповідає про загибель палестинських цивільних у Газі під час операцій ізраїльських сил, викликав бурхливий резонанс. Прем’єра стрічки відбулася минулого тижня на Венеційському міжнародному кінофестивалі, де режисерам, Ювалу Абрагаму та Рейчел Шзор, аплодували стоячи протягом 25 хвилин.
Крім того, стрічка отримала Спеціальну нагороду журі, що засвідчує її високий мистецький та суспільний рівень.
Офіційна критика та реакція ізраїльської армії
Та вдома у Ізраїлі фільм викликав цілу хвилю критики з боку офіційних структур. Вперше на подібну тему втрутилася армія, що рідко коментує кінематографічні проєкти. Генерал-лейтенант Еяль Замір на початку тижня зібрав вищих офіцерів для обговорення стратегії відповіді на стрічку.
Він назвав документальний фільм «кривавими наклепами» та «навмисними іскаженнями реальності», заявивши про можливі юридичні кроки проти людей, які поширюють неправдиву інформацію або розкривають секретні матеріали.
Міністр культури, Мікі Зогар, пішов ще далі, запропонувавши розглянути питання позбавлення режисерів ізраїльського громадянства через «зраду держави».
Позиція режисерів та захист журналістики
Прес-служби Абрагама і Шзор не дали прямої відповіді на звинувачення високопосадовців. Водночас, у відеозверненні Ювал поділився своєю позицією: він наголосив, що важливо показати ізраїльському суспільству справжні дії армії у Газі.
За його словами, роскази солдатів звучать гебрейською, оскільки вони прагнуть донести правду саме до ізраїльтян.
Видання The Guardian, яке співпродюсувало фільм, також виступило з офіційною заявою, висловивши стурбованість через авторитарну реакцію в Ізраїлі. Вони зазначили, що документалка створена на базі понад трьох років журналістських розслідувань і пообіцяли рішуче захищати проєкт від будь-яких спроб цензури.
Соціальний та політичний контекст в Ізраїлі
Наступну гостроту конфлікту підсилює політична атмосфера, що загострюється в переддень національних виборів, запланованих на жовтень.
У суспільстві наростає поділ у питаннях відповідальності за провали в політиці, безпеці та розвідці, які призвели до розгортання війни після атаки Хамасу 7 жовтня 2023 року.
Особливість цієї трагедії в тому, що атака забрала життя близько 1 200 ізраїльтян, а ще приблизно 250 людей було викрадено в заручники.
Попри це, більшість громадян підтримують військові дії, вважаючи їх правомірною самообороною, і лише незначна частина населення висловлює протести проти армійських операцій.
З іншого боку, глобальна спільнота нерідко сприймає ізраїльську контрнаступальну кампанію як надмірну. За даними Міністерства охорони здоров’я Гази, загинуло понад 70 тисяч палестинців, серед яких значна кількість дітей.
«NAZA»: що означає назва та головні повідомлення
Слово «NAZA» — це абревіатура івритом, що розшифровується як «нежек агаві» або «побічний збиток».
У фільмі цей термін використовується, щоб позначити послаблення обмежень на вибір цілей, що призвело до підвищення ризику загибелі невинних цивільних.
Військові удари в Газі відбуваються на основі комплексного масового спостереження із застосуванням штучного інтелекту.
Розслідування New York Times, опубліковане у грудні 2024 року, викрило, що на початку війни військове керівництво надало офіцерам середнього рівня право завдавати ударів по тисячах військових обʼєктів і членів збройних формувань, навіть якщо це могло коштувати життя до 20 цивільних у кожному випадку.
Звіт підкреслює, що система захисту цивільного населення була суттєво ослаблена, а методи ідентифікації цілей були недосконалими.
Суперечливі свідчення в документальному фільмі
В «NAZA» один із джерел стверджує, що Ізраїль свідомо проводив удари, які призвели до загибелі від 20 до 300 цивільних, а в окремому випадку було схвалено удар, який міг вбити до 500 осіб.
Відповідь військових була різкою: в офіційному дописі в соцмережах вони спростували звинувачення, наголосивши, що ніколи не планували і не проводили операції з очікуванням настільки великої кількості жертв серед цивільних і діяли виключно в межах міжнародного права.
Армія критикувала стрічку через анонімність свідчень, звертаючи увагу на те, що особистості учасників інтерв’ю неможливо перевірити.
Окрім цього, вважалося, що документальний фільм нехтує фактом «стратегічного вбудовування» бойовиків Хамасу серед мирного населення, що, на думку військових і медіа, суттєво впливає на ситуацію.
Політичні реакції та суспільне розділення
Крім урядових структур, критика на адресу «NAZA» надходить і від політиків, що не підтримують правонаціональний уряд премʼєр-міністра Беньяміна Нетаньягу.
Гаді Айзенкот, колишній начальник Генерального штабу, який смертельно втратив сина у боях у Газі і готується балотуватися на пост прем’єр-міністра, охарактеризував фільм як «спотворене» і «аморальне» зображення подій.
Він підкреслив важливість критики в демократичному суспільстві, але застеріг від того, що очорнення честі військових заради слави на міжнародних фестивалях є неприйнятним.
Ювал Абрагам, у свою чергу, сподівається, що стрічка отримала широкий прокат в Ізраїлі і закликав опонентів спочатку подивитися стрічку, перед тим як критикувати її.
