Як iранський конфлікт розширюється по всьому Близькому Сходу та що це означає
Протягом останніх днів сутички в Ірані вийшли далеко за межі країни. Тегеран атакував п’ятизіркові готелі у Дубаї, нафтопереробний завод у Саудівській Аравії, а також цілу низку інших об’єктів по всьому Перській затоці. Один із безпілотників навіть дістався Кіпру. Проксі-групи Ірану атакували цілі в Іраку. Тим часом Ізраїль почав завдавати ударів по Лівану у відповідь на обстріли з боку “Хезболли”.
Чи є у цьому якійсь глибокий сенс? Дипломати, з якими вдалося поспілкуватися, переконані, що так. Сьогодні піде мова про те, чому хаос — це найкраща, а можливо, і єдина ставка для Тегерана у цій складній ситуації.
Загострення конфлікту на Близькому Сході
Кілька тижнів тому, коли Дональд Трамп почав порівнювати подібність операцій у Венесуелі та Ірані, було очевидно, що ці країни значно відрізняються. Венесуела не мала ресурсів для хитромудрого захисту, як Іран, що готувався протидіяти майбутнім атакам.
Еріка Соломон, наш кореспондент із Іраку і Ірану, тоді попереджала: якщо США вдарять першими, Іран зробить усе можливе, щоб спровокувати масштабну війну в регіоні.
Тепер ми бачимо, якою насправді буде ця війна.
Боєві дії у Перській затоці
Іран не здатен виграти військово проти США, але здатен тиснути на адміністрацію Трампа, занурюючи регіон у хаос. Після перших авіаударів Ізраїлю та США по Ірану загинули понад 550 людей. Відповідь Тегерана — ракетні та безпілотні атаки на Ізраїль, унаслідок яких загинули щонайменше 10 людей, а також напади на американські бази в затоці, де вбиті як мінімум чотири військові США.
Крім військових об’єктів, удари припали і на цивільні установи, наприклад, готелі й аеропорти. У соціальних мережах поширилися знімки палаючих п’ятизіркових готелів у Дубаї, що викликало паніку серед партнерів Трампа в регіоні.
Додатково Іран посилив удари по енергетичних об’єктах, серед яких:
- нафтопереробний завод у Саудівській Аравії;
- енергетичний комплекс у Катарі, де зупинили виробництво скрапленого природного газу;
- нафтовий танкер біля узбережжя Оману, жертвою став індійський член екіпажу.
Конфлікт у Лівані та Іраку
Наявність проксі-силами — одна з головних переваг Ірану, якої немає у Венесуели. Повстанці “Хезболла” відразу ж втягнулися у бойові дії, випустивши ракети по Ізраїлю вранці в понеділок, щоб помститися за смерть верховного лідера Ірану, аятолли Хаменеї.
Ізраїль, у відповідь, розпочав удари по позиціях “Хезболли” на околицях Бейрута і на півдні країни, остаточно зірвавши крихке перемир’я. В результаті загинуло мінімум 31 людина, а понад 3000 змушені були покинути свої домівки.
Ще одна проксі-група, шиїтська міліція в Іраку, взяла відповідальність за атаку безпілотником на американську військову базу поблизу міжнародного аеропорту Багдада, а також за попередні удари по силам США на півночі країни.
Війна поза межами регіону
Іран фактично контролює Ормузьку протоку — стратегічно важливу морську артерію на південних кордонах. З моменту початку останніх подій судноплавство через цю протоку суттєво сповільнилося.
Хоча на цей час протоку не перекривали повністю — це завдало б шкоди й самим іранським доходам — ціни на нафту миттєво підскочили майже на 10%, що викликало побоювання в таких країнах, як Китай, Японія, Південна Корея, Тайвань та Індія.
Для цих країн стратегічне значення має імпорт нафти через Ормузьку протоку:
- більше половини морської нафти Китаю надходить саме з Близького Сходу, з них приблизно 25% — з Ірану;
- Японія імпортує понад 90% своєї нафти через цю протоку;
- Південна Корея залежна від Близького Сходу на 70% у постачанні сирої нафти.
Ці країни мають стратегічні запаси енергоресурсів, але наскільки їх вистачить — залежатиме від тривалості конфлікту. І саме від масштабу бойових дій з часом залежить подальший розвиток подій.
Чи є у хаосу свій стратегічний сенс?
Аналітики і дипломати неодноразово говорили, що Іран навмисно намагається розширити конфлікт — щоб посилити тиск на адміністрацію Трампа на внутрішній та міжнародній арені.
Окрім Ізраїлю, головні союзники Трампа — країни Перської затоки. Вони бачать війну як катастрофу, яка руйнує їхній образ безпечного прихистку у проблемному регіоні. Напади на готелі і аеропорти руйнують цей туризм і бізнес-клімат.
Один із високопоставлених західних чиновників, що подорожує регіоном, зазначив: “Тиск на країни Перської затоки — найкращий спосіб тиску на Білий дім”.
Крім того, аналітики відзначають, що якщо війна спричинить зростання цін на бензин і падіння фондових індексів у США, це може негативно вплинути на популярність Трампа напередодні проміжних виборів.
Гра на виживання
Керівництво Ісламської Республіки прагне отримати максимальні важелі впливу. Такий підхід супроводжується ризиками — адже Іран багато років намагався налагодити добросусідські відносини. Проте, нинішня стратегія відображає позицію залишків режиму, який, імовірно, більше нічого не втрачає.
Останні події навколо Ірану
Президент Трамп заявив, що Штати продовжуватимуть завдавати ударів доти, доки Іран не втратить здатність загрожувати безпеці. За його словами, операція планувалася на 4-5 тижнів, але США можуть продовжити її необмежено.
Трамп раніше називав повалення і теократичного уряду Ірану однією зі своїх цілей, однак останнім часом менш активно порушує це питання. Адміністрації важко сформулювати чіткі причини розв’язання конфлікту — докладніше стежте за подіями у режимі онлайн.
