Автопробіг і акція «Журавлиний клич надії» в Олександрівці: вшанування загиблих і зниклих захисників
29 серпня в селищі Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області відбулися особливі заходи — автопробіг та акція пам’яті «Нашої надії журавлиний клич». Ці події приурочені до Дня пам’яті захисників і захисниць України та Міжнародного дня зниклих безвісти. Родини героїв, військові та мешканці громади об’єдналися, щоб вшанувати полеглих воїнів і підтримати родини зниклих.
Початок акції та хвилина мовчання
Як розповіла Суспільному співорганізаторка заходу, Тетяна Бондаренко, урочистості розпочали зі збору на площі біля місцевої спортшколи. Там усі присутні вшанували пам’ять загиблих у війні з Росією хвилиною мовчання.
«Ми зазвичай збираємось по суботах раз на два тижні, починаючи з грудня 2025 року. Цього разу зібрались позапланово, щоб відзначити День пам’яті захисників України та Міжнародний день зниклих безвісти, який буде завтра. Особиста історія мене дуже торкає — я шукала свого сина Артема Бондаренка понад рік. Він служив у 67-й окремій механізованій бригаді. Спершу був бойовим медиком, а потім став пілотом-розвідником дронів. Наприкінці травня минулого року екіпаж із трьох бійців зник поблизу Воскресенки під обстрілами. Ми довго намагалися дізнатись їхню долю».
Ініціатива, що об’єднує родини
Спочатку Тетяна долучалась до акцій у різних регіонах країни, а згодом познайомилася з організаторами в Кропивницькому. Відповідаючи за ініціативи в їхній громаді, вона розповіла:
«У рідній Олександрівській громаді я довго не афішувала свою історію, щоб не нашкодити синові. Але коли ми вирішили створити Алею Слави, навколо цю ідею почали підтримувати інші родини. З того і розпочали акції-нагадування. Домовились збиратись регулярної кожної другої суботи».
У червні 2026 року Тетяна отримала повідомлення про збіг ДНК, що остаточно підтвердило загибель сина. Через це вона змогла виконати його останню волю.
«Для мене було дуже важливо виконати його побажання — Артем дотримувався язичницьких традицій і просив про кремацію. Ми зібрали його побратимів і провели церемонію відповідно до його вірувань».
Активність громади та підтримка сімей зниклих
Попри сумні події, Тетяна не залишила організацію акцій. Навпаки, ініціативи підтримки і пам’яті в громаді набирають обертів.
«За останніми даними, в Олександрівській громаді 114 військовослужбовців вважаються зниклими безвісти. Ми проводимо акції регулярно, щоб підтримати їхні сім’ї. Цього разу наше зібрання налічувало близько 70 учасників: рідних, військових і небайдужих мешканців. До нас приєдналась автоколона з 15 машин та мотоспільнота».
Маршрут автопробігу та пам’ятні знаки
Колона стартувала від спортшколи, прикрашена державними прапорами та символікою військових частин. Пробіг пролягав важливими вулицями селища:
- Перемоги
- Шкільна
- Незалежності України
- Шевченка
Закінчили маршрут на Алеї Слави — місці, яке завдяки зусиллям родичів загиблих і зниклих перетворилось на справжній центр пам’яті.
«Ідея Алеї з’явилась після того, як жінки, які чекають своїх близьких із 154-ї бригади, передали табличку з написом: «Тут міг би сидіти той, хто загинув». Ми отримали дозвіл, зібрались сім’ями зниклих, разом відновили лавку та прикріпили табличку. Це стало важливим місцем для кожного в громаді».
Наступна акція пам’яті в Олександрівці запланована на 5 вересня, розповіла Тетяна Бондаренко.
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
