Сьогодні ми відзначаємо 30-річчя прийняття Конституції України — ключового документа, що закріпив основи державності. Саме у червні 1996 року Верховна Рада затвердила Основний Закон країни. За три десятиліття норми Конституції стали предметом різноманітних дискусій і іноді піддавалися критиці, адже ставлення до неї в суспільстві часто є неоднозначним. І дійсно, чимало положень виявилися застарілими або залишилися лише декларативними. Журналісти «Наше місто» поспілкувалися з дніпровськими експертами – військовим, істориком і політологом – аби дізнатися їхню оцінку Основному Закону.
### Проблеми з відповідністю влади нормам Конституції
Фахівці вказують на кілька ключових недоліків чинного документа:
– Існує дисбаланс між гілками влади, що ускладнює прийняття оперативних управлінських рішень.
– Соціальні права здебільшого залишаються декларативними.
– Конституція не окреслює чіткі механізми відповідальності посадовців за порушення її норм.
– Повноваження президента та виконавчої влади часто перетинаються, що посилює політичні суперечки.
– Соціальні гарантії, такі як безкоштовна медицина, освіта та гідний рівень життя, на практиці не реалізуються через економічні обмеження держави.
### Українська Конституція як державотворчий документ
За словами відомого дніпровського історика Олександра Нікілєва, Конституція України – це один із найкращих документів свого часу, який було створено в складних політичних умовах 1990-х років, коли вплив радянської системи ще залишався помітним, а комуністичні та соціалістичні сили продовжували мати вагу в парламенті.
Доктор історичних наук, професор Нікілєв наголошує:
> «Авторам Конституції вдалося розробити демократичний Основний Закон європейського зразка, який заклав фундамент української державності. Вона базувалася на багаторічному досвіді демократичних країн світу, зокрема Європи та США. Саме тому Конституція стала основою, на якій будуються всі інші правові норми і державні інституції.»
Попри це, за його словами, головна проблема полягає не в недосконалості Конституції, а у тому, що суспільство і влада ще не навчилися жити в її рамках. Причинами цьому стали:
– Спроби різних політичних і економічних груп адаптувати норми Конституції під власні інтереси.
– Прийняття підзаконних актів, які дозволяють обходити її положення.
– Поширення корупції, олігархічного впливу та нерівності перед законом.
Особлива увага приділяється і обов’язкам громадян, що також прописані в документі – зокрема, обов’язку захищати Батьківщину, що було особливо актуальним під час війни. Професор наголошує, що держава має забезпечити однакове виконання цих конституційних обов’язків для всіх громадян без виключень, а чинне законодавство потребує корекції, щоб позбавити можливості уникати відповідальності.
### Розумний підхід до змін Конституції
Конституція – це фундамент взаємодії між суспільством і державою, що визначає баланс прав і обов’язків кожного громадянина. Важливість положень про захист суверенітету та територіальної цілісності України особливо відчутна у воєнний час.
Антон Малий, директор департаменту ветеранської політики Дніпровської міської ради, підкреслює:
> «Цінності Основного Закону мають стати невід’ємною частиною повсякденної свідомості громадян. Повага до Конституції починається з усвідомлення взаємної відповідальності між державою і людьми. Якщо положення документа застарівають або викликають суперечки, зміни мають відбуватись лише після широкого і відкритого громадського обговорення за участі всього народу.»
Ветеран російсько-української війни зауважує, що Конституція покликана закріплювати внутрішню ідентичність нації, визначати її цінності та спрямованість на майбутнє, незалежно від змін зовнішньополітичних орієнтирів. Всі конституційні зміни варто приймати розважливо, бажано після завершення воєнних дій.
> «До реформ треба підходити без впливу воєнного стресу та емоційного тиску, оцінюючи довгострокові наслідки для наступних поколінь», — коментує Антон Малий.
### Прагнення до створення нової конституційної моделі
Політологи відзначають, що головним викликом для країни є розрив між Конституцією 1996 року і сучасною політико-правовою практикою. За словами Руслана Бортника, директора Українського інституту політики:
– Зміни політичної системи України не повністю відображені в Основному Законі.
– Існують два можливі шляхи: узгодити законодавство з Конституцією або оновити сам Основний Закон.
Він додає, що наразі в політичному середовищі існують два головні запити на реформування:
1. Перегляд концепції соціальної держави — частина політиків виступає за відмову від широких соціальних гарантій на користь ліберальнішої моделі з акцентом на особисту відповідальність і меншу роль держави.
2. Переосмислення суспільного договору, закріпленого в Конституції 1996 року, під нові реалії України.
Політолог підкреслює, що чинна Конституція є результатом компромісу між різними регіонами, політичними силами та суспільними групами. Нині існує бажання створити більш централізовану, консолідовану та політично однорідну конституційну модель поствоєнної України.
При цьому Руслан Бортник нагадує, що Конституція забороняє її зміну під час дії воєнного стану, і вважає цю норму дієвим запобіжником від поспішних і емоційних рішень. Будь-які масштабні реформи Основного Закону мають відбуватися після стабілізації ситуації і тривалого періоду послідовного виконання його положень на практиці.
Політолог акцентує:
> «Часті конституційні реформи загрожують знецінити Основний Закон, перетворивши його на постійно змінюваний документ без стабільності і авторитету. Приклад США показує, що Конституція може бути довговічним фундаментом держави.»
### Відзначення Дня Конституції у Дніпрі: масштабний патріотичний диктант
Цьогоріч у Дніпрі вперше відбувся масштабний патріотичний диктант, що став уже шостою традиційною подією. Почавшись як ініціатива молоді у 2020 році, він об’єднав сотні учасників, котрі прагнуть підтримувати й розвивати українську мову і культурні цінності.
Еліна Косолапова, заступниця керівника молодіжної мережі «Хвиля», розповідає:
> «Ідею диктанту запропонувала наша молодь. Проєкт отримав підтримку і став щорічною традицією, за винятком 2022-го, коли захід не проводили через воєнні обставини. Щороку ми пропонуємо новий текст, над підготовкою якого працюють військові, громадські діячі та відомі культурні постаті. Головна мета — зміцнення любові до України, рідної мови та Дніпра.»
Еліна також особисто брала участь у диктанті, зізнаючись, що писала з помилками, однак це не засмутило її:
– Важливо не бездоганність у правописі, а відчуття єдності і масштабності заходу.
– У 2023 році диктант писали понад 500 осіб, раніше навіть у метро.
Перевіркою текстів займаються не комп’ютерні програми, а живі люди — експерти і викладачі української мови. Втім, не всі учасники погоджуються з висновками перевіряючих.
Еліна Косолапова підкреслює:
> «Результат — не головне. Важливо, що українська мова стає ближчою і ріднішою для більшої кількості дніпрян. Цей захід — про єдність і підтримку мови та традицій.»
У 2026 році акції вдалося досягнути нового рекорду за кількістю учасників — понад 1000 людей. За її словами, зростання кількості охочих приєднатися свідчить про готовність українців об’єднуватися навколо національних цінностей.
Проєкт «Хвиля» разом із благодійним фондом «Фонд Марії Пінчук» та Дніпровською міською радою робить значний внесок у популяризацію української культури й мови.
Фото авторства Валерія Кравченка та спікерів.
