У 2025 році протистояння між Сполученими Штатами Америки та Китаєм виявило вразливість обох економік, що спричинило необхідність рятування торговельних відносин. Дональд Трамп і Сі Цзіньпін налаштовані стабілізувати партнерство, яке останнє десятиріччя пройшло через значну трансформацію: від періоду бурхливого розвитку до суттєвого скорочення товарообігу та зростання взаємної недовіри. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на агентство Associated Press.
Торговельна війна стала каталізатором радикальних змін у бізнес-стратегіях. Зокрема:
– Американські корпорації, серед яких Apple та Nike, активно переміщують виробничі потужності до Індії та В’єтнаму.
– Китайські виробники шукають нові ринки збуту в Європі та країнах Південно-Східної Азії.
Офіційна статистика свідчить про значний розрив: якщо у 2016 році на Китай припадало понад 13% зовнішньої торгівлі США, то у 2024 році ця частка скоротилася до 6,4%. Завдяки цьому Пекін втратив статус провідного торговельного партнера Вашингтона, поступившись Мексиці та Канаді.
Незважаючи на загальне охолодження відносин, повне розірвання зв’язків залишається малоймовірним. Під час наступного саміту планується продовження перемир’я, яке було укладене в жовтні. Ймовірно, Китай оголосить про відновлення масштабних закупівель американської сої, яловичини та літаків Boeing — це особливо важливо для фермерських регіонів США. У свою чергу, американські виробники сподіваються відновити доступ до китайських рідкоземельних металів, які є ключовими для розвитку високотехнологічного та оборонного секторів.
Варто зазначити, що навіть при високих імпортних тарифах, які досягають у середньому 48%, китайські товари проникають до США через транзитні країни. Зокрема, імпорт із В’єтнаму та Таїланду зріс майже на 50%, оскільки китайські компанії формують багатонаціональні ланцюги постачання для обходу обмежень. Водночас адміністрація Трампа вже заявила про намір активізувати боротьбу проти таких схем, що стане одним із пріоритетів.
Для багатьох підприємців, зокрема виробників фудтраків та побутової техніки, 2025 рік став суворим уроком виживання на фоні стрімких змін митної політики. Навіть ті компанії, які підтримують стабільні відносини з китайськими постачальниками, нині розглядають диверсифікацію як необхідний елемент ризик-менеджменту.
Продовження протистояння у сферах високих технологій, включаючи блокування експорту чіпів, та обмежень у сфері сировинної бази (наприклад, експортного контролю на вольфрам), підкреслює важливість встановлення нових узгоджених «правил поведінки» для двох найбільших економік світу.
Крім того, під час зустрічі у Пекіні президент США Дональд Трамп має намір обговорити з головою Китаю Сі Цзіньпіном також два ключові питання:
1. Продаж озброєнь Тайваню.
2. Справу затриманого медіамагната Джиммі Лая.
Трамп заявив у Білому домі, що не уникатиме цієї дискусії, хоча Сі Цзіньпін наполягає, щоб США припинили підтримку оборони Тайваню. Китай вважає острів своєю територією, тоді як Вашингтон, дотримуючись політики «єдиного Китаю», не висловлює офіційної позиції щодо суверенітету Тайваню, проте підтримує його обороноздатність відповідно до американського законодавства. Постачання зброї цьому регіону залишалося багаторічним джерелом напруги у двосторонніх відносинах. Наприклад, у грудні минулого року Дональд Трамп анонсував пакет озброєнь на суму понад 11 млрд доларів для Тайваню. Його помічники закликали острів інвестувати ще більше у власну оборону. Водночас американські посадовці наголошують, що прийдешній саміт не передбачає кардинальних змін у зовнішньополітичній позиції США щодо Тайваню.
