Не мовчи! У Кропивницькому відбулася акція на підтримку зниклих безвісти та полонених військових
17 травня у самому серці Кропивницького відбулася щотижнева акція «Не мовчи! Полон вбиває!», яка зібрала рідних, друзів і небайдужих громадян, аби привернути увагу до важливої проблеми — повернення наших військових із полону Росії та пошуку зниклих безвісти.
Кого чекати і чому це важливо
Площа Героїв Майдану та вулиця Велика Перспективна наповнилися прапорами, плакатами й портретами військових, які опинилися в полоні або зникли за загадкових обставин. Їхні рідні стояли поруч, тримаючи у руках світлини, намагаючись через цей захід донести біль і надію кожної сім’ї.
Таємниця зникнення Олега Панова
Валентина Панова вже понад півтора року шукає свого сина, Олега, який зник безвісти 15 грудня 2024 року поблизу села Григорівка на Донеччині. Жінка наголошує, що хлопець не ухилявся від служби, отримав повістку і пішов до війська. Після навчання його направили на фронт, а вже через два дні всі контакти обірвалися.
Зверталися родина не лише до українських служб, а й до ООН, але відповіді досі немає. Попри все, Валентина впевнена:
Я вірю, що мій син живий. Серцем відчуваю це і сподіваюся, що скоро ми зустрінемося та обіймемо його.
Вдома на Олега чекають батьки, дружина і двоє дітей.
Історія Олександра Воронова
Сестра Людмила розповіла про свого брата Олександра з Кропивницького, який зник безвісти ще 15 травня 2023 року поблизу села Оріхово-Василівка на Донеччині. Він пішов захищати країну з самого початку повномасштабного вторгнення й служив у 56-й окремій мотопіхотній бригаді.
Вже три роки минуло з того дня, як брат пропав, і від того часу немає жодної звістки, — ділиться Людмила.
Рідні чекають на повернення чоловіка, якого дуже люблять батьки, дружина й сестра.
Юрій Ткаченко: чекання без відповіді
За словами дружини Тетяни, Юрій Ткаченко з Кропивницького приєднався до армії з перших днів війни і служив там само — у 56-й мотопіхотній бригаді. Він зник безвісти 23 лютого 2023 року у районі Бахмутського водосховища, де йшли запеклі бої із підрозділами ПВК «Вагнер».
Нещодавно родині стало відомо від звільненого з полону військового, що начебто бачив Юрія у колонії в Старому Осколі (Росія), але поки що офіційних підтверджень цьому немає.
Сім’я зверталася:
- до Червоного Хреста,
- до державних органів,
- до громадських організацій, що займаються пошуком зниклих безвісти.
Вже понад три роки ми не маємо жодної інформації. Полон не підтверджений і не спростований, залишається лише надія, — розповідає Тетяна.
Вдома воїна чекають дружина, дочка й онук.
Роман Мурзін — зв’язок обірваний під час бою
Роман Мурзін, який мав позивний «Шатун», пропав безвісти у листопаді минулого року в ході бойового завдання поблизу села Голубівка на Харківщині. Його брат Олександр розповів:
Ми отримали інформацію, що Роман разом з побратимами потрапили під обстріл, і зв’язок із ним одразу обірвався. Поки повноцінна розвідка неможлива.
Будинки на захисника чекають мати та брат.
Що просить акція «Не мовчи! Полон вбиває!»
Ця акція має на меті:
- Привернути увагу суспільства й влади до долі українських військових, які залишаються в полоні або зникли безвісти.
- Створити підтримку та інформаційний тиск, аби пришвидшити процес їхнього повернення додому.
- Нагадати, що кожна втрата — це біль і надія цілих родин і громад.
Сотні людей приходять на акцію з портретами своїх близьких, бо для них це не просто подія, а справжня боротьба за життя і правду.
Світлини, що не залишають байдужими
На кожному прапорі — фото військових, які припинили виходити на зв’язок, а поруч стоять рідні, які не полишають надії та вірять у їхнє повернення. Ці образи — мов живе нагадування про людську долю війни.
Акція у Кропивницькому — це не просто подія, а крик душ, що об’єднує людей у боротьбі за життя тих, хто в полоні чи зник безвісти.
Читайте також: У центрі Кропивницького розгорнули 380-метровий прапор із фото зниклих безвісти та полонених військових
