Російські обстріли у Кропивницькому: новий удар по мирних жителях та інфраструктурі
16 вересня російські війська завдали потужного удару по центру Кропивницького. Про це розповів голова обласної військової адміністрації Андрій Райкович, який інформував про наслідки атаки.
Хто постраждав і які збитки?
Відомо про чотирьох людей, які отримали поранення під час обстрілу. Трьом постраждалим зараз надають медичну допомогу в лікарнях, а одна жінка відмовилася від госпіталізації. Унаслідок удару пошкоджено кілька приватних житлових будинків, дитячий садок і автомобілі.
Масштаби атак на цивільні об’єкти в Україні
Російські військові систематично застосовують різноманітні засоби ураження – від безпілотників-ударників до ракет та реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). Подібні обстріли стосуються всіх регіонів України та спрямовані безпосередньо на цивільну інфраструктуру.
Це включає:
- удари по системах життєзабезпечення – електроенергії, теплопостачанню, воді;
- руйнування лікарень, шкіл, дитячих дошкільних закладів;
- переривання зв’язку й інших критично важливих комунікацій.
Реакція влади та міжнародної спільноти
Влада України разом із міжнародними організаціями однозначно визначають ці обстріли як військові злочини Російської Федерації. Систематичність і цілеспрямованість атак підкреслюють факт навмисного завдавання шкоди цивільному населенню.
Важливі акценти:
- Цілеспрямоване руйнування життєво необхідної інфраструктури має на меті позбавити людей можливості жити звичайним життям.
- Обстріли медичних закладів перекривають доступ до надання допомоги пораненим і хворим.
- Подібні дії розглядаються як частина геноцидних практик.
Що таке геноцид і як це стосується України?
Геноцид – це систематичні дії, спрямовані на повне або часткове знищення певної національної, етнічної чи релігійної групи. У випадку України експерти відзначають ряд тривожних ознак, які свідчать про подібні злочини.
Ознаки геноцидних дій зафіксовані такі:
- офіційні заяви російської влади про «відсутність української нації» та заклики до її знищення;
- руйнування цивільної інфраструктури, що позбавляє населення базових умов для життя;
- переслідування людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- нищення інтелігенції, митців, вчителів, носіїв культурної пам’яті;
- змова в освіті щодо заміни ідентичності дітей;
- депортація дітей без супроводу батьків до Росії;
- цінове пограбування культурних цінностей: музеїв, бібліотек, історичних артефактів.
Міжнародне законодавство та геноцид
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена ще у 1948 році. На сьогодні країни-учасниці, яких вже 149, зобов’язані протидіяти актам геноциду як у воєнний, так і в мирний час.
Згідно з Конвенцією, геноцид визначається як цілеспрямовані дії, що мають на меті усунути національну, етнічну, расову чи релігійну групу частково або повністю. Прикметами є:
- вбивство членів групи або нанесення їм серйозних тілесних ушкоджень;
- створення умисно небезпечних життєвих умов для знищення групи;
- заходи для перешкоджання народженню дітей у певній групі;
- насильницька передача дітей із однієї групи до іншої;
- суспільне підбурювання до таких дій.
Офіційна позиція Росії щодо обстрілів
Керівництво Росії категорично заперечує цілеспрямовані атаки на цивільні об’єкти в Україні. Вони стверджують, що військові дії не спрямовані на руйнування лікарень, шкіл, дитсадків, енергетичних чи комунальних мереж. Проте численні факти свідчать про зворотне.
