Героїчний вчинок 19-річного Артема з Кіровоградщини: його серце б’ється у чотирьох інших людях
Трагедія і важке рішення родини
Маріанна Романенко розповідає, що її син Артем загинув 10 жовтня після нещасного випадку під час прогулянки з дівчиною. Хлопця збила машина у центрі села, і, хоч лікарі боролися, мозок юнака помер. Ці страшні новини вона отримала вже наступного дня у лікарні. Сім’я, оплакуючи сина, довго думала, чи дати згоду на посмертну донацію його органів. Врешті вона прийняла це рішення як прощання з Артемом і шанс подарувати нове життя іншим.
У кімнаті Артема начебто застиг час: шафа прикрашена його дипломами, малюнками та грамотами зі шкільних творчих конкурсів. Маріанна з ніжністю згадує його як добру і веселу дитину, яка завжди була у центрі уваги, адже обожнювала танці та мала чудовий характер.
Сімейна підтримка й особливий зв’язок
Артем був четвертим з п’яти дітей у родині. Усі разом вони підтримали рішення стати донором, а мама пояснює це так:
«Якщо він уже не може жити, то нехай хоч частина нього продовжує життя інших. Це важко, але і водночас трохи полегшує біль — знати, що його органи живуть далі, у інших людях».
Вона ділиться мрією нарешті побачити тих, кому син допоміг:
«Дуже хочу зустрітись з тими, чиї життя він врятував, познайомитися, подякувати особисто».
Сестра Маргарита додає, що Артем був для неї всім світом та дуже хорошим братом — справжньою опорою і другом.
Медична історія посмертної донації
Лікар-трансплант-координатор Ярослав Чорний пояснив, що Артем потрапив до обласної лікарні Кропивницького у критичному стані, а вже на наступний день підтвердили смерть мозку. Родичів детально проінформували про процедуру та можливість віддати згоди на донацію органів. Незважаючи на трагедію, вони зважилися на цей нелегкий крок.
Два дні потому, 12 жовтня, приїхали три бригади з Києва — із Інституту серця та лікарні «Охматдит». Трансплантолог Софія Чайковська описала атмосферу того дня як сповнену поваги і пошани — медики створили «коридор пошани», щоб віддати данину поваги донору. Забір органів від молодого хлопця став емоційно насиченим моментом для всіх присутніх.
Кому допоміг Артем?
- Серце — пересаджене 44-річній жінці, яка довго перебувала у критичному стані на апараті ЕКМО і вже повернулася додому.
- Печінка — отримала 17-річна Христина, що страждала на гостру печінкову недостатність через хворобу Вільсона-Коновалова; дівчина також повернулася до нормального життя.
- Нирки — пересадили двом пацієнтам (деталі зазначено не були).
Лікарі підкреслюють, що кожна трансплантація — це справжній подарунок долі і нагода для врятованих людей продовжити життя.
Як працює система донорства в Кіровоградській області?
З 2023 року на базі обласної лікарні провели 10 операцій із забору органів від посмертних донорів. Медичний директор Микола Думен пояснює, що процедура починається лише після встановлення факту смерті мозку та отримання письмової згоди від законних представників загиблого.
Далі інформацію передають до Всеукраїнського координаційного центру трансплантології, де підбирають реципієнтів згідно зі списками очікування. Тоді в лікарні організовують особливий «коридор пошани» для транспортування пацієнта до операційної. Це — найвідповідальніший і водночас тривожний момент.
Факти про трансплантації в Україні
- У листі очікування перебуває приблизно 4,5 тисячі пацієнтів.
- Найбільший попит — на трансплантацію нирок, далі — печінки, серця та комбіновані операції.
- За останні п’ять років у країні провели близько 3000 операцій.
- Переважна більшість пересадок — від посмертних донорів (72% у 2023 році).
В Україні поширена безоплатна, добровільна донорська система — жодна сторона не отримує матеріальної вигоди від процесу.
Про аварію у Верблюжці, що змінила долі
Смертельна ДТП стала трагедією і для Артема, і для 17-річної дівчини, яка померла через кілька тижнів після аварії у реанімації. За інформацією прокуратури, водій був сильно п’яним — рівень алкоголю у крові майже в 8,5 разів перевищував норму. Після аварії він втік із місця події, але його затримали.
Йому повідомили про підозру за порушення правил дорожнього руху у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило тяжкі травми й смерті. Суд може призначити покарання від 7 до 12 років ув’язнення з позбавленням права керувати автомобілем. Наразі справа розглядається у суді, і Артем залишиться у пам’яті як герой, що врятував життя іншим навіть після своєї смерті.
