Російська армія відновила тактику, яку раніше застосовувала під час наступу на Покровському напрямку у 2025 році, з метою створення сприятливих умов для нового просування. За аналізом експертів, окупанти прагнуть ізолювати українську оборону перед планованими атаками на так званий «Фортечний пояс» у Донецькій області.
Зокрема, нині аналогічна стратегія ізоляції тилових територій реалізується навколо міст Слов’янськ та Краматорськ, які складають північну частину «Фортечного поясу» в Донецькому регіоні. Про це свідчить аналітичний звіт Інституту вивчення війни (ISW).
Основні положення стратегії повітряного перехоплення, за даними ISW, передбачають активне використання авіації та безпілотних літальних апаратів для нанесення ударів по тилових зонах, що безпосередньо впливає на ситуацію на фронті.
У 2025 році російські війська застосовували комбінацію ракет, керованих авіабомб та дронів для систематичних атак на наземні лінії зв’язку, транспортну інфраструктуру, військові полігони та залізничні шляхи. Ці дії сприяли частковій ізоляції українських постачань у районах Покровська та Гуляйполя, готуючи ґрунт для подальшого наземного просування. Ситуація 2026 року повторює схожу модель, але тепер на півночі Донецької області.
Основні цілі російських ударів полягають у відрізанні українських підрозділів, які утримують «Фортечний пояс», від стабільних ліній постачання. Українські та російські джерела неодноразово зазначали про негативний вплив таких атак на логістичні операції. Зокрема, нічні перевезення вантажів у районах Слов’янська та Краматорська значно ускладнилися.
Для посилення ефекту ізоляції, російські сили збільшують кількість ударів по локомотивах, які відіграють ключову роль у забезпеченні військових транспортних перевезень. У липні 2026 року російське командування отримало 1000 баражувальних боєприпасів типу «Молнія» з наказом посилити атаки по тилових об’єктах Краматорська та навколишніх районів.
Паралельно цим діям тривають цілеспрямовані атаки на мостову інфраструктуру. Геолокаційні знімки від 2 серпня підтверджують, що внаслідок удару російської реактивної системи залпового вогню було серйозно пошкоджено Черівківський міст через річку Казенний Торець на сході Слов’янська. Цей міст має важливе значення для логістики, оскільки сполучає місто з трасою Н-20 у напрямку Краматорська. За оцінками російських військових блогерів, це один із трьох мостів у Слов’янську, здатних витримувати рух важкої техніки.
За версією ISW, знищення таких важливих об’єктів покликане максимально ускладнити перегрупування українських сил та забезпечення боєприпасами перед можливою активізацією російського наступу.
Одночасно тривають обстріли цивільної інфраструктури у Слов’янську та Краматорську. На опублікованому 2 серпня геолокаційному відео зафіксовано обстріл української позиції, розташованої на північно-західному березі озера Великий Бакай неподалік села Озерне, що на північний схід від Слов’янська. Експерти ISW вважають, що атаки на житлову інфраструктуру можуть бути частиною масштабних спроб депопуляції міст напередодні можливих наступальних операцій.
За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, 3 серпня внаслідок російських обстрілів було пошкоджено щонайменше 15 житлових будинків у Слов’янську, а також спричинено пожежі в житлових будинках Краматорська.
Джерело: Інститут вивчення війни (ISW).
Нагадаємо, Росія запустила у серійне виробництво нову крилату ракету «Бандероль». Упродовж червня та липня російські війська здійснили 16 атак на об’єкти продовольчої інфраструктури Одеської області. Близько 80% цих ударів завдавалися за допомогою безпілотних літальних апаратів типу «Бандероль».
У мережі з’явилися фотографії нової російської наземної пускової установки для крилатої ракети S8000 «Бандероль». Аналітики Defense Express вважають, що така система може стати значущою загрозою для України, оскільки дозволяє запускати ракети без застосування безпілотників-носіїв, суттєво скорочуючи час реагування українських систем протиповітряної оборони.
Читай нас у Telegram та Sends.
Завантажуй наш додаток:
- Apple Store
- Google Play Store
Для ілюстрації:
