Російська Федерація посилює масштаби розбудови інфраструктури для запуску ударних безпілотних літальних апаратів (БпЛА) поблизу українського кордону. Останні дані вказують, що ці об’єкти спеціально адаптують для застосування реактивних дронів, які вирізняються більшою швидкістю та складністю у перехопленні.
За інформацією видання Business Insider, відповідні висновки базуються на аналізі супутникових знімків і даних незалежних експертів, які зафіксували активне будівництво та модернізацію пускових майданчиків на російських військових базах, орієнтованих на запуск дронів нового покоління.
Серед таких об’єктів — військова база в Орловській області Росії, що розташована приблизно за 160 кілометрів від українського кордону. За даними аналітичної компанії Vantor, на території цієї бази виявлено чотири пускові рейки, з яких дві вже подовжені до приблизно 85 метрів. Ремонтні роботи почалися наприкінці грудня 2025 року, а облаштування ще двох позицій стартувало навесні 2026-го.
Значення цієї інфраструктури полягає у підтримці нових версій ударних безпілотників сімейства «Герань». Важливо зазначити такі факти:
– Перші моделі, зокрема «Герань-2», фактично є адаптованими копіями іранського Shahed-136 із пропелерним двигуном.
– Наступні модифікації — «Герань-3», «Герань-4» та «Герань-5» — оснащені реактивними двигунами.
– Запуск реактивних дронів здійснюється зі спеціальних рейкових установок, після чого апарат набирає швидкість і переходить у автономний режим польоту до цілі.
Аналітики звертають увагу й на зовнішні відмінності нових моделей. Зокрема, «Герань-5» за своєю формою більш наближений до крилатої ракети, а не до традиційного безпілотника, що суттєво ускладнює процес його виявлення та перехоплення.
Окрім Орловської області, подібна військова інфраструктура будівельним темпом розвивається й на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Зокрема, російські війська обладнують майданчик на базі колишнього аеропорту, розширюючи кількість пускових позицій і створюючи сховища для безпілотників. Незважаючи на значну відстань від лінії фронту, цей об’єкт неодноразово піддавався ударам з боку українських сил.
Статистика використання БпЛА свідчить про суттєве нарощування масштабів атак: лише за перші три місяці 2026 року Україна зазнала майже 16 тисяч запусків ворожих безпілотників, що значно перевищило показники аналогічного періоду попереднього року.
У відповідь українська сторона посилено розвиває системи протидії, серед яких головне місце посідає виробництво бюджетних дронів-перехоплювачів, призначених для знищення ворожих БпЛА у повітрі. За словами Президента України Володимира Зеленського, потужності українського виробництва наразі дозволяють виготовляти до двох тисяч таких апаратів на добу, частину з яких потенційно можуть передавати союзникам.
Раніше видання «Фокус» повідомляло, що Росія збудувала три однакові секретні військові об’єкти на окупованих територіях Криму, поблизу Санкт-Петербурга та на березі Білого моря. Ці майданчики оснащені ракетними установками і розташовані неподалік колишніх ядерних сховищ Радянського Союзу.
Крім того, у лютому супутникові знімки зафіксували активне розгортання військових споруд на території колишнього аеродрому «Кричів-6» у Білорусі. Там імовірно може здійснюватися розміщення техніки російського ракетного комплексу «Орешник». Аналіз об’єкта виявив десятки військових машин, будівництво ангарів і потенційні пускові позиції. Експерти водночас не виключають, що частина цих споруд може бути імітаційною або демонстративною для дезінформації.
