Російський лідер Володимир Путін під час телефонної бесіди з президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере, що відбулася 27 жовтня, більшу частину часу присвятив розповіді про середньовічну слов’янську історію, а не обговоренню можливості припинення вогню в Україні.
Про це інформує Financial Times з посиланням на трьох інформованих співрозмовників, передає Цензор.НЕТ.
—
### Тривалість розмови та її особливості
Цей дзвінок став першою розмовою Путіна із будь-яким із європейських союзників України з липня минулого року, коли він спілкувався з президентом Франції Емманюелем Макроном. Спочатку бесіду планували на менш ніж півгодини, проте вона тривала 90 хвилин, розповів Стубб фінським ЗМІ.
За словами трьох джерел Financial Times, замість акценту на ключових питаннях завершення війни Путін виголосив довгу промову для нордичних лідерів, яка була присвячена тому, що в Кремлі називають «первопричинами конфлікту». Питання негайного припинення вогню, яке є головною вимогою України, практично не торкалися.
Один із співрозмовників підкреслив, що нордичні керівники утримувалися від перебивань, намагаючись оцінити серйозність намірів Путіна щодо діалогу з Європою.
—
### Історична фіксація Путіна
Financial Times нагадує, що історичні акценти, які робить Путін, стали одним із фундаментальних чинників початку вторгнення, наказ про яке він віддав у лютому 2022 року після годинної телевізійної промови. Так само у серпні минулого року під час невдалого саміту з президентом США Дональдом Трампом він тривалий час говорив про середньовічних слов’янських правителів.
Минулого четверга Путін посилався на «найновіші генетичні дослідження», які нібито доводять, що «це один народ — росіяни та українці […]. Так склалася історія історичної Росії, такі сьогоднішні реалії».
—
### Позиції Стубба та Стере
У спільній заяві Александра Стубба та Йонаса Гара Стере йдеться, що їхньою метою було безпосередньо донести позиції щодо майбутніх переговорів, спрямованих на завершення війни. Ці переговори заплановано провести в Абу-Дабі у листопаді. Вони стануть першими прямими контактами між Україною та Росією з лютого й будуть зосереджені на гарантіях безпеки після закінчення бойових дій.
За словами Стубба, розмова була прозорою та змістовною. Він зауважив: «Ми — сусіди Росії. Результати цієї війни безпосередньо вплинуть на нашу та ширшу європейську безпеку. Завершення війни потребує відкритих обговорень».
У свою чергу, Кремль у своїй заяві зазначив, що Путін наголосив, що «справедливе довгострокове мирне врегулювання можливе лише за умови повного і безумовного врахування “законних інтересів” Росії». Водночас він виступив проти «конфронтаційної політики країн ЄС та НАТО, яка затягує конфлікт». У Кремлі дали зрозуміти, що Путін не готовий відмовитися від жорстких умов, які Україна вважає капітуляцією.
Після переговорів зі спільним російським співрозмовником Стубб і Стере зателефонували Президенту України Володимиру Зеленському. У своєму дописі в X Зеленський повідомив, що нордичні лідери чітко дали зрозуміти російському президентові необхідність вжити реальних кроків щодо деескалації, які стосуються енергетичної інфраструктури України.
—
### Реакція регіону та попередні події
Рішення Фінляндії та Норвегії провести переговори з Путіним викликало критику з боку інших країн регіону, які вважають, що Європа повинна діяти єдиним фронтом в контактах із Москвою. Стубб і Стере підкреслили, що не виступали від імені всієї Європи.
Передумови та факти:
1. Керівники Фінляндії та Норвегії провели телефонну розмову з російським лідером.
2. Ці переговори відбулися за погодженням з Україною.
3. Це був перший прямий контакт Путіна із провідними європейськими лідерами, які підтримують Київ, з липня минулого року, коли він спілкувався з президентом Франції Емманюелем Макроном.
4. Зеленський також поспілкувався телефоном з Александром Стуббом і Йонасом Гаром Стере.
5. За словами Стубба, розмова була чесною і діловою.
6. Прем’єр-міністрка Данії Метте Фредеріксен висловила невдоволення цією телефонною бесідою своїх скандинавських колег із Путіним.
У відповідь на критику Данії Йонас Гар Стере зазначив, що їхні переговори не були висловленням позиції всіх європейців.
—
Таким чином, останні дипломатичні контакти між Путіним і нордичними лідерами відкривають нову сторінку переговорів, однак без конкретних зрушень у питаннях припинення війни. Зеленський і його європейські партнери продовжують наполягати на реальних кроках щодо деескалації, а Москва утримується від компромісів, посилаючись на свої базові умови.
