Посівна на Кіровоградщині: завершення на три тижні пізніше, соняшник лідирує, вівса засіяли найменше
Пізній старт та погодні труднощі: чому посіяли пізніше
Цьогорічна посівна кампанія на Кіровоградщині завершилася із затримкою близько трьох тижнів у порівнянні з минулим роком. За даними Валерії Фурманової, очільниці обласного департаменту агропромислового розвитку, причиною став ряд несприятливих кліматичних факторів, включно із заморозками, що змусили пересівати озимі культури.
Загальна площа ярого посіву в області склала близько 360 тисяч гектарів — це на 11 тисяч гектарів менше, ніж раніше. Основні зміни пов’язані зі зниженням площі ярого ячменю та загибеллю частини культур. Технічні ж культури залишилися практично на рівні минулого сезону — приблизно 750 тисяч гектарів.
Основні цифри посівної
- Найпопулярнішою культурою став соняшник – 656 тисяч гектарів (на 39 тисяч гектарів менше, ніж торік).
- Найменше посіяли вівса — всього 200 гектарів (минулоріч — 300).
- Через заморозки втрачено близько 10 тисяч гектарів посівів, але ці площі переважно були пересіяні.
Попри втрати, Кіровоградщина залишається одним із провідних регіонів України за обсягами посіву соняшника та його виробництва.
Як погодні катаклізми змінили плани фермерів
У громаді Юріївка аграрії ще оглядають техніку та ремонтують пошкоджені засоби. Зима принесла сильні паводки, які розмили дороги та греблі, утруднивши доступ до полів. За словами Володимира Басистого, керівника місцевого господарства, довелося активно проводити ремонтні роботи, аби під’їзди стали зручними.
Квітневі заморозки завдали серйозних збитків — особливо постраждав ріпак, який вимерз на майже 280 гектарах. Через це площі посіву зменшили, зате збільшили площі під льоном, сорго та соняшником. Завдяки покращенню погоди посівна у підсумку була завершена майже вчасно — 22 травня, тоді як минулого року роботи закінчили 24 числа.
Інновації у землеробстві
- Перехід на безорний обробіток ґрунту для економії пального.
- Зниження витрат дизельного пального на гектар з 60-70 до 30 літрів.
- Застосування енергоощадних технологій, які зменшують навантаження на землю.
За словами Володимира Басистого, соняшник цього року — найприбутковіша культура, з ціною близько 33 тисяч гривень за тонну. Соя, яка раніше була приблизно в тій самій ціновій категорії, тепер поступається через державне ввізне мито, що діяло до вересня минулого року, а також через вплив експорту. Втім, кукурудзу в господарстві не залишили, хоча в умовах посухи вона потребує більшої уваги та зміни підходів у вирощуванні.
Фінансові виклики: зростання цін на пальне та добрива
З села Синюха Новоархангельської громади надходять повідомлення, що найбільшою проблемою стали стрімке зростання цін на паливо і міндобрива. Заступник керівника господарства Олександр Голобородько поділився такими даними:
- Витрати на пальне зросли у 2–2,5 рази, в залежності від часу закупівлі.
- Ціни на мінеральні добрива піднялися приблизно в 1,5–2 рази.
- Мінеральні добрива становлять близько 25% у загальній собівартості продукції.
Точні суми підрахунків ще уточнюються, але за попередніми оцінками, витрати на гектар під пшеницю в цьому році досягають близько 50 тисяч гривень, що значно більше проти минулорічних 30-33 тисячі.
До того ж господарство зазнало втрат через морозну зиму — озимий горох на 20 гектарах змерз і його довелося перевисівати яриною культурою. Горох відзначається нестабільністю на ринку, а його вартість може сильно коливатися.
Різноманіття агрокультур у господарстві
Олександр відзначає вирощування сочевиці на 50 гектарах — культури, яка ще мало поширена у регіоні, але має переваги, зокрема, є добрим попередником для інших культур. Врожайність сочевиці досить помірна (2-2,5 тонни з гектара), її отримують при дотриманні технологій вирівнювання поля та добрив, особливо фосфорних.
Війна і її тінь на агросекторі України
За словами аналітика Українського клубу аграрного бізнесу Максима Гопки, площі посівів зернових і зернобобових у країні впали приблизно на 200 тисяч гектарів, а технічних культур — на 500 тисяч гектарів. Такий спад, перш за все, пов’язаний з бойовими діями на прикордонних зонах, а також частковим скороченням виробництва через минулорічні неврожаї.
Весняні заморозки спричинили втрати до 7% сільськогосподарських посівів, що теж відчутно вплинуло на загальну ситуацію. Максим Гопка зазначив, що перші жнива почалися 19 червня в Одеській області — там збирають горох і озимий ячмінь. У Кіровоградській області, відповідно, збирання озимого ячменю та гороху очікується у перших числах липня, трохи пізніше, ніж торік, коли жнива стартували 30 червня.
