Як президент Південної Африки розповідає про зустріч з Трампом та геополітичні виклики
Неочікуваний поворот у Овальному кабінеті
Коли президент Південної Африки Сиріл Рамафоса минулого року відвідав Дональда Трампа в Овальному кабінеті, він очікував спокійної розмови та спростування помилкових заяв щодо переслідування білих південноафриканців через кольорову приналежність. Проте, замість конструктивного діалогу, зустріч перетворилася на справжній “спектакль” і “засідку”. Трамп передав йому купу газетних вирізок, деякі із яких не мали жодного стосунку до Південної Африки, приглушив світло та демонстрував відеоматеріали, що вводили в оману.
Президент США навіть наважився порівняти нинішні умови життя білих південноафриканців із становищем чорношкірих за часів апартеїду, що викликало у Рамафоси лише відчуття здивування та розчарування.
Погляди Рамафоси на політику Трампа
В ексклюзивному інтерв’ю The New York Times президент Рамафоса відкрито назвав деякі з політик Трампа расистськими. Він також висловив сумніви щодо прагнення України приєднатися до НАТО, підкресливши роль “неприєднаних” середніх країн у глобальній дипломатії, особливо у кризові періоди.
Також Рамафоса захистив підтримку Тегерану, відтак Південна Африка стала об’єктом критики з боку західних союзників.
Основні моменти політичної позиції Рамафоси:
- Важливість збереження нейтралітету серед середніх держав;
- Значення африканського голосу на світовій арені;
- Інтерес до балансу у конфлікті між Росією та Україною.
Проблеми у двосторонніх відносинах
Відносини між Південною Африкою і адміністрацією Трампа суттєво ускладнилися, особливо після ухвалення закону про примусове вилучення приватної землі без компенсації. Біле населення країни становить близько 7%, але володіє майже половиною земельної площі. Цей закон ініціював зміну історичних нерівностей, створених колоніальним та апартеїдним режимами.
Натомість Дональд Трамп неправдиво заявив про геноцид і переслідування африканерів, що викликало гостру реакцію Рамафоси:
- Відсутність фактичних рейдів на землю білих фермерів;
- Заперечення переслідувань і вигнання;
- Звинувачення Трампа у расистському підході.
Погляд Рамафоси на світові процеси та торговельні зв’язки
Рамафоса вважає США стратегічним партнером Південної Африки, хоча й визнає періоди напруги у відносинах, зокрема щодо тарифів та дипломатичних контактів. Він відкрито говорить про продовження неформальних перемовин та намагання зберегти торгівельні зв’язки, нагадуючи, що Південна Африка не була виключена з багатосторонніх торгових угод.
Крім того, президент відзначив, що Африка — це майбутнє, а його країна прагне більшого впливу на міжнародній арені, хоч і не планує приєднуватися до Ради Безпеки ООН, але бореться за африканську репрезентацію там.
Роль Рамафоси у миротворчих зусиллях
Рамафоса виступає посередником між президентами Росії та України. Він впевнений, що спроба України вступити до НАТО стала однією з важливих причин війни. Водночас він наголошує на необхідності зваженого підходу з урахуванням гарантій та компромісів, щоб досягти балансу інтересів сторін.
Оптимізм, заснований на боротьбі з апартеїдом
Колишній активіст проти апартеїду, який пережив арешти і суворі репресії, Рамафоса наголошує на силі людського духу, що прагне змін і справедливості. Він пригадує, як навіть у найтемніші часи південноафриканські борці за свободу не втрачали надію, і цей оптимізм керує ним й досі.
Для Рамафоси ключовими віхами залишаються такі фактори:
- Незламність духу у боротьбі за права;
- Прагнення до покращення життя всіх громадян країни;
- Віра в те, що час загоює рани і відкриває нові можливості для співробітництва.
