Думка
Україна має перейти від тактичного захисту до риторики демонтажу імперської системи Російської Федерації
Політолог і викладач, директор “Інституту світової політики” Євген Магда
-
Важливі суспільно-політичні процеси слід розглядати з дистанції. Пошуки шляхів припинення (радше призупинення) російсько-української війни неодмінно отримають свою об’єктивну оцінку у майбутніх підручниках з міжнародних відносин. Імовірно, цей період назвуть “Абу-Дабінгом” - за місцем проведення перемовин. Водночас деякі аспекти варто підкреслити вже сьогодні.
По-перше, адміністрація Дональда Трампа сформувала переговорний формат, де США виступають як «чесний посередник». Цей формат відповідає світоглядним орієнтирам 47-го президента США і навмисно знехтував дихотомією між агресором і жертвою. Дональд Трамп неодноразово заявляв: «Я хочу припинити цю страшну війну», уникаючи вказувати країну-ініціатора конфлікту. Це породжує припущення щодо ефективності обіцянок, зроблених керівником російського Фонду прямих інвестицій Кирилом Дмитрієвим, про швидке особисте збагачення саме Дональда Трампа - резонансне припущення, що відгукується в свідомості так званого «стабільного генія».
З огляду на таку позицію Кремля, Вашингтон застосовує тактику «псевдочовникової дипломатії». У порівнянні з 1970-ми роками та діяльністю Генрі Кіссінджера Стів Віткофф і Джаред Кушнер виглядають дилетантами. Наприклад, ініціатива змінити адміністративні межі Донецької області з метою надати Володимиру Путіну можливість оголосити про «перемогу» є свідченням непрофесійності. Оточення Трампа в своєму посередництві керується логікою нью-йоркських девелоперів, ігноруючи базові знання українського законодавства та сучасної європейської історії. Існує ймовірність, що новий склад Конгресу США зацікавиться логікою дій представників Трампа і звернеться до них із відповідним допитом під присягою.
Поява на порядку денному переговорів в Абу-Дабі теми «безпекових гарантій» викликає надзвичайно тривожні наслідки. Вона свідчить, що Росія змогла пролобіювати включення питання безпекових гарантій саме для агресора, тобто вберегти себе від повернення окупованих українських територій військовим шляхом. Логічним і асиметричним кроком у відповідь мало б стати посилення офіційною владою України риторики, спрямованої на «демонтаж Росії» як природне завершення імперського етапу її розвитку. Цей процес потребує значних зусиль та творчого підходу, проте сьогодні він виглядає єдино можливим.
У цьому контексті слід зазначити заяви посла України у Великій Британії Валерія Залужного про global decision - «глобальне рішення», яке фактично означає формування нової матриці міжнародних відносин у багатополярному світі. Він має понад 1700 днів перебувати в умовах триваючої російсько-української війни. Наразі світовий порядок змінюється прямо на наших очах з огляду на стратегічно повільну Європу, агресивну Росію та США, які в останній період втратили багато з попередніх ціннісних орієнтирів. Тому замість суперечок щодо того, чи є російсько-український конфлікт третім світовим протистоянням, необхідно вести всередині країни ґрунтовні дискусії про наслідки можливого призупинення бойових дій. Зараз попит на подібний сценарій доволі великий. Україні критично важливо усвідомити як алгоритми потенційного припинення активних бойових дій, так і наслідки цієї стратегічної паузи, які, за визнанням експертів, не будуть надто оптимістичними.
І нарешті, Кремль, за оцінками експертів, прагне нав’язати європейцям свою зневагу до України, трактуючи її як «перешкоду» для глобального порозуміння між Путіним і Трампом. Російська дипломатія, а також Стів Віткофф і Джаред Кушнер, імовірно, спробують встигнути розв’язати, щонайменше, це питання до кінця 2026 року.
-
Статті в розділі «Думки» відображають позицію автора і не обов’язково збігаються з позицією редакції LIGA.net.
Якщо бажаєте стати колумністом LIGA.net, надсилайте свої матеріали на нашу електронну адресу, попередньо ознайомившись із вимогами до колонок.
