Європейський Союз не зміг узгодити двадцятий пакет санкцій проти Росії до трагічної четвертої річниці масштабного вторгнення російських військ в Україну. Як наслідок, лідери блоку — голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта — не зможуть, як було заплановано, оголосити про посилення санкцій у день символічного візиту до Києва 24 лютого.
Суперечка навколо пакету санкцій не стосується змісту нових обмежень: жодна з країн ЄС не заперечує необхідність продовження тиску на Москву. Проте впровадження нових обмежувальних заходів було заблоковано Угорщиною, яка фактично прив’язала ухвалення санкцій до відновлення транзиту російської нафти через Україну трубопроводом «Дружба».
Голова європейської дипломатії Кая Каллас повідомила на пресконференції в Брюсселі 23 лютого, що:
– досягти згоди щодо 20-го пакета санкцій не вдалося;
– це крок назад і сигнал, якого не хотілося б надсилати сьогодні;
– робота з пошуку рішення триває.
### Будапешт заблокував рішення на користь України
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ, що доки Київ не відновить постачання нафти до Угорщини, Будапешт не готовий у Брюсселі підтримувати рішення, вигідні або важливі для України, а саме:
– Угорщина не погоджується з ухваленням 20-го пакета, оскільки Україна вирішила не відновлювати нафтові поставки;
– це ставить під загрозу енергетичну безпеку країни.
З початку повномасштабної війни в Україні Угорщина вже неодноразово накладала вето на різні рішення, зокрема:
1. продовження санкцій проти РФ,
2. певні етапи вступу України до ЄС,
3. військову допомогу Києву через Європейський фонд миру (ЄФМ).
Водночас, хоча ЄФМ і переговорні глави з Україною залишаються заблокованими, санкції Європейського Союзу зазвичай вдавалося продовжувати і ухвалювати, хоч і з суттєвими затримками.
Кая Каллас підкреслила, що ЄС раніше стикався з подібними складнощами, але зазвичай знаходив рішення у співпраці з угорськими та словацькими партнерами. Попри це, зараз Будапешт підняв ставки, водночас блокуючи виділення Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро, схваленого всіма лідерами ЄС у грудні.
За словами Сіярто, без врегулювання угорського питання енергетичної безпеки не буде ані військових витрат, ані ухвалення 20-го пакета санкцій.
### Порушення принципу добросовісної співпраці в ЄС
Кая Каллас наголосила, що відмова виконувати вже взяті зобов’язання не відповідає принципу добросовісної співпраці, закріпленому в ст. 4(3) Договору про Європейський Союз. Цей принцип вимагає від держав-членів:
– діяти сумлінно при виконанні спільних рішень;
– уникати заходів, що можуть шкодити цілям ЄС;
– забезпечувати непорушність колективно ухвалених політичних домовленостей.
Відповідне нагадування Єврокомісія зробила того ж дня на брифінгу, підкресливши, що:
– кредит у 90 млрд євро надано за умовою, що угорський, словацький і чеський уряди не братимуть участі у фінансуванні програми;
– ця вимога була виконана, тому очікується, що всі лідери дотримуватимуться своїх зобов’язань;
– у разі невиконання це стане порушенням принципу добросовісної співпраці;
– ситуація є рідкісним випадком, коли під загрозу ставиться досягнутий консенсус серед лідерів ЄС.
### Захист рішення про кредит Україні від очільника Євроради
Антоніу Кошта, під чиїм керівництвом у грудні було досягнуто консенсус щодо кредиту, виступив у його підтримку. 23 лютого він надіслав листа прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану у відповідь на звернення останнього. У листі Кошта зазначив:
– Київ подав іншу версію фактів щодо постачання нафти через територію України;
– він обговорить це питання з президентом Володимиром Зеленським під час найближчого візиту;
– протиріччя в інтерпретації фактів не скасовують ухвалених лідерами ЄС зобов’язань;
– будь-яке порушення ухваленого рішення суперечить принципу щирої співпраці;
– жодній державі-члену не можна підривати довіру до колективних рішень Європейської ради.
На момент візиту Кошти до Києва остаточне рішення щодо кредиту залишалось неузгодженим.
### Конфлікт навколо стану трубопроводу «Дружба»
Головним предметом розбіжностей між Будапештом і Брюсселем стало питання, чи є призупинення транзиту російської нафти через трубопровід «Дружба»:
– технічною проблемою, або
– політичним кроком з боку Києва.
Позиція Угорщини полягала в тому, що:
– технічних причин для припинення транзиту немає;
– трубопровід перебуває у повній фізичній і технічній працездатності;
– повідомлення про пошкодження інфраструктури є необґрунтованими;
– російські удари по «Дружбі» не завдавалися;
– призупинення постачання є політичним шантажем проти Угорщини.
На підтвердження цього — приймальний пункт нафтопроводу «Дружба» на нафтопереробному заводі угорської компанії MOL у місті Сазхаломбатта.
Натомість Кая Каллас категорично відкинула ці аргументи, заявивши, що винна Росія. Вона нагадала про систематичні удари Москви по українській енергетичній інфраструктурі, що призвели до руйнування значної частини енергосистеми. За її словами:
– Україна у зимовий період з температурами -25 градусів у пріоритеті відновлює тепло- та електропостачання для населення;
– трубопровід, який постачає нафту до інших країн, наразі не є пріоритетом.
Єврокомісія дотрималась більш нейтральної позиції, повідомивши про:
– масштабні руйнування української енергетичної інфраструктури через російські удари;
– створення координаційної групи для оцінки ситуації по «Дружбі»;
– необхідність технічного аналізу для остаточного з’ясування характеру призупинення транзиту.
У підсумку для Брюсселя ця суперечка не стала підставою для перегляду ухваленого раніше пакету санкцій і підтримки України.
### Сувора критика на адресу Угорщини
Більшість країн-членів ЄС відкрито підтримали посилення санкцій і допомогу Україні, водночас різко засуджуючи дії Угорщини:
– Міністр закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард назвала вето «ганьбою для Європи», засуджуючи дії Угорщини і Словаччини, які блокували пакет санкцій. Вона наголосила, що напередодні річниці ЄС повинен продемонструвати єдність.
– Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що угорський уряд знову шантажує Україну, що підриває європейську солідарність і послаблює голос блоку.
– Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис назвав відсутність рішення напередодні річниці «дуже поганим сигналом», закликаючи надіслати Москві чіткий сигнал про продовження тиску.
– Навпаки, Франція зайняла помірковану позицію. Міністр Жан-Ноель Барро висловив упевненість у прийнятті пакету санкцій і пошуку компромісу.
– Іспанський міністр Хосе Мануель Альбарес Буено зазначив, що позиція Угорщини не сприяє ні ЄС, ні миру в Європі, ні захисту українських мирних жителів, проте закликав до продовження переговорів усередині блоку.
Кая Каллас пообіцяла продовжувати роботу над пакетом санкцій і підтримувати тиск на Росію, наголосивши, що саме Москва має піти на поступки задля мирних перемовин.
Історія з двадцятим пакетом санкцій ілюструє, що навіть за відсутності розбіжностей щодо суті заходів, механізм ухвалення рішень може стати заручником національних енергетичних інтересів та внутрішньополітичних обставин, зокрема на тлі майбутніх угорських виборів. На п’ятому році масштабного вторгнення Росії в Україну дискусії вже виходять за межі просто санкцій та багатомільярдної допомоги Києву. Йдеться про передбачуваність та стабільність європейської політики в умовах війни й здатність ЄС зберігати єдність, незалежно від внутрішньополітичних змін у країнах-членах.
