Святкування сторіччя: життєвий шлях кропивничанки Алевтіни Смірнової
28 жовтня у Кропивницькому відзначили поважний ювілей – 100 років від дня народження Алевтіни Василівни Смірнової. Цю подію розповів для Суспільного її онук Ігор Ніколаєв, поділившись спогадами про улюблену бабусю.
Дитинство та молодість у Башкирії
Алевтіна народилася у далекій Башкирії у 1926 році. Молодість присвятила службі в медицині – вона працювала сестрою у пологовому будинку. У 1963-му разом із чоловіком, військовослужбовцем, з яким прожила разом понад сімдесят років, переїхала до Кіровограда (сьогоднішній Кропивницький).
Після переїзду життя змінилося: працювати за професією вже не доводилось. Вона сповна поринула у домашнє господарство, виховувала доньок, а згодом допомагала онукам рости і розвиватися.
Особливі спогади онука
«Коли я був зовсім малий, бабуся стала для мене другою, а можливо, і першою мамою. Мама і дідусь були на роботі, а вона завжди піклувалась про мене. Я навіть у садочок не ходив, адже бабуся сама займалась моїм навчанням – ми разом вчили математику, читали книги. Вона безліч разів відвідувала батьківські збори у школі, щоб підтримувати мене».
Загадки юного віку і сімейні перекази
У документах записано 28 жовтня 1926 року як день народження Алевтіни Василівни, але сама родина традиційно святкує цю дату 8 жовтня. За словами онука, бабуся розповідала про обставини, через які її мати змінила офіційні дані, аби вберегти її під час воєнних років.
«Вона казала, що тоді були жорсткі часи, і мама боялася за наймолодшу доньку. Через це оформили нове свідоцтво про народження із завищеним віком. Тож цілком можливо, що їй зараз не 100, а 102 роки».
Документального підтвердження іншого року немає, тож ця сімейна таємниця залишається лише у спогадах.
Сьогодення: виклики та підтримка близьких
Проте вікові зміни вже вплинули на здоров’я – Алевтіна Василівна має проблеми із зором та слухом. Більшу частину дня їй доводиться проводити у сні. Особливо важким був період, коли бабуся втратила спроможність ходити.
«Майже два роки вона майже не могла пересуватись, але після смерті чоловіка, з яким прожила 73 роки, поступово почала знову ходити квартирою».
Зараз її дні не наповнені веселощами, адже множина хронічних хвороб накладає свій відбиток, але вона здатна сама заходити на кухню, користуватися санвузлом, жити у звичному режимі.
Як родина підтримує довгожительку
Члени сім’ї роблять все, щоб створити для Алевтіни комфорт та тепло. Особливі дні, такі як День народження, завжди супроводжуються святковим настроєм.
- Під час свят готують домашні торти з запаленими свічками;
- Запрошують загадувати бажання, що наповнює момент багатством емоцій;
- Створюють атмосферу, де бабуся почувається потрібною та любленою.
«На її сотий ювілей ми підготували торт, запалили свічки і запропонували загадати бажання. Вона сказала, що їх у неї дуже багато».
Фактори довголіття: турбота, оптимізм і спадковість
За словами онука, у секреті довгого та щасливого життя бабусі поєднуються кілька важливих аспектів:
- Безмежна увага і догляд близьких людей;
- Життєрадісний погляд на світ, який допомагає долати будь-які труднощі;
- Можливо, спадкова схильність до довголіття, що передається з покоління в покоління.
Слідкуйте за новинами Кропивницького у соцмережах
Підписуйтесь на офіційні сторінки Суспільного у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok, щоб бути в курсі найцікавіших та найважливіших подій рідного міста.
