Як штучний інтелект став несподіваним свідком у справі про масштабну пожежу в Лос-Анджелесі
Федеральні прокурори у справі людини, підозрюваної в спричиненні однієї з найстрашніших лісових пожеж в історії Лос-Анджелесу, поклалися не лише на традиційні докази. Вони також долучили до справи його переписки з ChatGPT.
Обвинувачення та обставини справи
Джонатан Ріндеркнехт, 30-річний подвійний громадянин Франції та США, а ще колишній водій Uber, постане перед судом за підпал, що вплинув на міжштатну торгівлю, та за навмисне знищення майна через вогонь. За версією слідства, він нібито започаткував пожежу Лачман поблизу Pacific Palisades після опівночі першого січня 2025 року.
Ця пожежа, розганяна сильними вітрами, переросла у катастрофічну пожежу Палізейдс, яка забрала життя 12 людей та знищила понад 6 тисяч будівель. У разі визнання винним, Джонатану загрожує до 45 років за ґратами.
Чат-боти як доказ: нелегкий процес доказування
Обвинувачення ґрунтувалось на поєднанні різних доказів: геолокаційних даних з iPhone, записах з камер спостереження і свідченнях очевидців. Прокурори заявили, що Ріндеркнехт використовував ChatGPT для створення зображень вогню, запитував чатбота «Чому я постійно злюсь?» і дорікав багатіям у тому, що вони нібито руйнують світ.
Найбільш вражаючим було відео екранних записів, де він питав у ChatGPT, чи можна звинувачувати людину у пожежі, якщо вона випадково запалила її через сигарету.
Опір захисту та суддівські враження
Захисники атакували докази, пов’язані з AI, стверджуючи, що розмови з чатботом вирвані з контексту і не відображають наміру чи планування злочину. Вони підкреслювали, що Ріндеркнехт став жертвою післанця, на кого хочуть перекласти провину.
Цікаво, що один із присяжних під час засідань зізнався, що теж веде подібні безневинні бесіди з чатботами, що ослабило позицію обвинувачення щодо того, ніби такі запити є ознакою злочинних намірів.
Зрештою, присяжні не змогли ухвалити остаточний вердикт. 26-27 червня 2026 року суд оголосив недійсність процесу, а новий судовий розгляд запланований на 19 жовтня 2026 року.
Проблема конфіденційності, до якої ніхто не готовий
Варто усвідомити, що кожен запит, який ви вводите в ChatGPT, Claude, Gemini чи іншого AI-асистента, десь зберігається. Відповідно до політики конфіденційності OpenAI, дані розмов зберігаються та можуть бути надані за офіційним запитом чи у суді.
Справа Ріндеркнехта стала одним із перших гучних випадків, коли записи з AI-чатів стали суттєвим доказом у федеральному кримінальному судочинстві.
Чим спілкування з AI відрізняється від класичного пошуку в Інтернеті
- Розмови з AI – це діалог, а не просто ланцюжок окремих пошукових запитів.
- Вони документують логіку користувача, його міркування та послідовність думок.
- Це дозволяє краще зрозуміти наміри та мотивації, ніж просто перегляд історії пошуку.
Захист у справі доводив, що люди часто висловлюють чатботам різноманітні ідеї з цікавості чи просто для розвантаження, що не означає злочинних намірів.
Що потрібно знати користувачам AI-сервісів сьогодні
Зверніть увагу на політику збереження даних у таких компаніях, як OpenAI, Google, Anthropic та інші. Вони мають певні правила щодо зберігання інформації та зобов’язані надавати дані у випадку законних запитів.
- Деякі сервіси дозволяють відключати історію чатів, але не факт, що це повністю запобігає збереженню даних.
- Різні юрисдикції мають свої особливості в обробці таких запитів.
- Важливо вести власний облік приватності і розуміти ризики, пов’язані з використанням AI.
Перегляд ходу справи у жовтні 2026 року буде дуже цікавим. Якщо суд визнає спроби прокуратури успішними, це стане прецедентом для подальшого використання чат-логів AI у кримінальних провадженнях. Якщо ж знову не буде вердикту, це покаже, що розуміння й сприйняття AI-розмов серед присяжних ще далеке від однозначного.
