Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус презентував першу в історії країни власну військову стратегію, що є безпрецедентним кроком. Він підкреслив, що сучасний світ характеризується високою непередбачуваністю. Головним викликом оголошена Росія — держава, яка вважає використання військової сили легітимним засобом для досягнення своїх політичних цілей. Більше того, Москва намагається послабити Північноатлантичний альянс і підірвати одність Сполучених Штатів і Європи. Хоча у стратегічному документі не згадується жодним чином роль колишнього президента США Дональда Трампа, існування такого факту свідчить про нагальну потребу в розробці комплексної військової концепції.
Документ складається приблизно зі 100 сторінок, однак громадськості оприлюднена лише одна третя — 31 сторінка, інші ж частини залишилися засекреченими. Це пояснюється бажанням уникнути того, щоб президент Володимир Путін отримав прямий доступ до змісту стратегії, опинившись у розсилці листів.
Основна ідея нового документа зрозуміла: Пісторіус прагне трансформувати Бундесвер у найпотужнішу армію звичайного типу на європейському континенті. Проте кожен, хто знайомий із нинішнім станом німецьких збройних сил, усвідомлює, наскільки амбітною є ця мета. Це також стосується і планів масштабного збільшення чисельності військовослужбовців: передбачається наростити контингент із нинішніх 185 тисяч до 460 тисяч осіб, включно з резервістами.
Своєю чергою, Пісторіус бачить у цьому логічний крок, базуючись на власній заяві про те, що Німеччина має "бути готовою" до ймовірної війни. Водночас варто згадати реакцію суспільства, яке в минулому із певною насторогою сприйняло заклики до посилення озброєння Бундесверу. Загальне бажання уникнути повторення жахів Другої світової війни було одним із найважливіших уроків, який глибоко закарбувався в колективній свідомості.
Ці думки нагадали мені листа від одного колишнього колеги з Москви, який кілька тижнів тому висловив упевненість, що Німеччина не винесла уроків із минулого і знову готується до конфронтації з Росією, яка, за його прогнозом, зазнає поразки. Тоді я залишив це без відповіді, але тепер, схоже, його передбачення здаються більш правдоподібними.
Реакція Кремля на нову військову стратегію Німеччини
Відповідь Кремля на заяви Пісторіуса була доволі очікуваною і гострою. Прессекретар президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков звинуватив Берлін у "безконтрольній мілітаризації" та стверджував, що Німеччина остаточно відмовилася від своєї "історичної стриманості". Цей меседж відсилає до концепції "обложеної фортеці", існування якої ніби перебуває під загрозою. Загалом така риторика викликає занепокоєння.
Проте розробка власної військової стратегії є раціональним та необхідним кроком для адаптації до нової безпекової реальності. Глобальна система устрою стрімко змінюється, і це стосується не лише Росії. Реформи у сфері безпеки США та амбіції Китаю щодо посилення свого впливу створюють для Європи нові складнощі. У цих умовах міжнародне право та основи світового порядку, базовані на спільних цінностях, втрачають свою силу, поступаючись місцем політиці сили. Європі доводиться формувати власну основу для гарантування безпеки — про це вже неодноразово йшлося в експертних колах.
Втрата традиційних уявлень про війну
Нова стратегії знаменує кінець класичних уявлень про конфлікти та фронтову лінію. Її основний принцип — розмивання кордонів у війні — означає, що:
- гібридні атаки,
- диверсії,
- кібероперації
роблять державні структури, економіку і суспільство вразливими навіть без офіційного оголошення воєнного стану. Ця реальність вимагає кардинальних змін і нових підходів.
У перспективі, наприклад:
- усі новобранці військово-повітряних сил проходитимуть навчання з управління дронами,
- інтелектуальні озброєння компенсуватимуть традиційні недоліки артилерії та танків.
Тим не менш, питання щодо спроможності збільшити чисельність збройних сил з поточних 185 тисяч до 460 тисяч військовослужбовців, включно з резервістами, досі залишається відкритим.
Часові рамки та виклики
До 2039 року ще залишається значний проміжок часу. Але варто співставити це з оцінками Пісторіуса і Федеральної розвідувальної служби (BND), які вважають, що Росія може бути здатною на збройний наступ на Захід уже близько 2029 року. Таким чином, між можливостями наступу з боку Москви і повною готовністю Німеччини до оборони існує розрив приблизно в десять років. Ця обставина перетворює ситуацію на гонку з часом, у якій Німеччина залишатиметься значною мірою залежною від підтримки Сполучених Штатів.
Автор: Дірк Еммеріх — кореспондент німецьких телеканалів n-tv та RTL, який багато років працював у Москві, а також у Вашингтоні. Має досвід висвітлення подій у Сирії, Лівії, Афганістані та інших регіонах, що постраждали від військових конфліктів.
