Спільний удар США та Ізраїлю по Ірану: чи можлива зміна режиму?
Амбіції Нетаньягу та американська підтримка
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу мріє про цей момент вже понад три десятиліття. Він неодноразово підкреслював, що Ісламська Республіка Іран є головною загрозою не лише для Ізраїлю, а й для всього регіону і світу. Чітка позиція Тель-Авіва підкріплюється рішучістю Вашингтона: мета спільної військової операції – не просто ураження військових об’єктів, а сприяння падінню іранського уряду через підбурення громадян Ірану до повстання.
У недавніх відеозверненнях:
- Нетаньягу заявив: «Наша спільна дія створить умови, щоб сміливий іранський народ змінив своє майбутнє».
- Дональд Трамп звернувся до іранців із словами: «Коли ми закінчимо, захопіть уряд. Він буде вашим».
Чому це важливо для Ізраїлю
Здобуття перемоги над режимом Ірану стало б найбільшим досягненням Нетаньягу, який є найдовше перебуваючим на посаді прем’єром країни. Він неодноразово порівнював Іран із нацистською Німеччиною, прагнучи повністю знищити ядерну програму ворога. Минулого літа відбувся важливий крок – спільні дії Ізраїлю й США вивели з ладу вагомі елементи ядерної інфраструктури Ірану та ліквідували провідних науковців і керівників.
Зростання бойового духу Ізраїлю підтрималося серією успішних операцій проти іранських проксі у Лівані, Сирії, Ємені та секторі Газа. Однак майбутні вибори ставлять Нетаньягу у складне політичне становище, і йому конче потрібна яскрава військова перемога.
Та з досвіду бойових дій у Газі випливає, що перемогти ідеологічного ворога виявляється набагато складніше, ніж здається. Адже:
- Іран — велика і потужна держава;
- обмежені авіаудари навряд чи здатні змінити політичний ландшафт.
Виклики та непередбачуваність повстання
Аналітики відзначають, що прогнозувати масовий виступ проти влади в Ірані складно. Особливо тому, що поки що не зрозуміло, що саме спричинило б справжній прорив в опорі режиму. Експерт із RAND Шира Ефрон зауважує, що США та Ізраїль можуть припускати, ніби іранська влада вразлива і швидко впаде від втрати лідерів, а опозиція підніме голову. Втім, це досить сумнівна надія.
Денні Цитринович, колишній керівник іранського відділу ізраїльської військової розвідки, підкреслює:
- Якщо іранська верхівка залишиться живою і владною;
- якщо вулиці залишаться спокійними;
- то війна може тривати невизначено довго.
Він звертає увагу, що союзники Ірану в Лівані, Ємені та Іраку можуть долучитися до бойових дій, а Тегеран зробить її максимально дорогою і тривалою для США і Ізраїлю.
Потенціал внутрішніх змін і інші наслідки
Іран має населення близько 93 мільйонів осіб, серед яких приблизно 15 мільйонів твердо підтримують верховного лідера аятоллу Хаменеї. Водночас, залишається загадкою, скільки саме прихильників прорежимних сил доведеться знищити, щоб протестувальникам стало безпечно вийти на вулиці, а також чи не відступлять активісти після останніх жорстких репресій.
Оголошення операції із метою скинути режим робить складнішим будь-який сценарій мирних переговорів і швидкого завершення конфлікту. Як зазначає Денні Цитринович, Хаменеї навряд чи пристане на умови здачі чи поступок по військових можливостях.
На думку Раз Заіммта, директора іранської програми в Інституті національної безпеки у Тель-Авіві, найкращим результатом авіаудару може стати не повна зміна влади, а зрушення в межах існуючої системи.
Якщо аятолу буде ліквідовано, Іран може зануритися в боротьбу за владу, що тимчасово відверне увагу від зовнішньої політики й дозволить зосередитися на внутрішніх проблемах.
Також є шанс, що наступник Хаменеї виявиться більш прозорливим або поміркованим, менш прив’язаним до революційної ідеології.
Такі перспективи показують, що нинішня операція США та Ізраїлю — це не лише військовий виклик, а й великий політичний і стратегічний експеримент із невідомим кінцем.
