Війна в Ірані загрожує світу виникненням кризи, масштаб якої не поступається пандемії COVID-19 та російському вторгненню в Україну. За попередженням ООН і провідних економістів, слідом за зростанням вартості нафти й газу значно здорожчає майже все: продукти харчування, подорожі, таксі, іпотечні кредити, мобільні телефони, автомобілі, електроенергія та опалення.
Найбільше від нової кризи постраждають жителі й бізнес країн із низьким рівнем доходів, що залежать від імпорту енергоресурсів. Водночас і багатшим американцям і європейцям доведеться нелегко — досвід двох попередніх криз це підтверджує.
Наскільки серйозна нинішня ситуація?
За словами Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), війна на Близькому Сході спричинила найбільший із історії зрив у постачанні нафти на світовий ринок. Ця організація, створена західними країнами пів століття тому після попередньої нафтової кризи, має запобігати подібним несподіванкам, проте наразі називає ситуацію безпрецедентною.
Прогнози МЕА такі:
– втрати на ринку сировини лише зростатимуть, поки не буде відновлено судноплавство;
– майже 15% світового постачання нафти і нафтопродуктів перервано через блокаду Ормузької протоки;
– у ключовому регіоні Перської затоки зупинено половину видобутку і переробки нафти.
Чим довше затягується конфлікт, тим вища ймовірність руйнування нафтової інфраструктури — нафтопроводів, портових комплексів, заводів із переробки. Відновлення судноплавства може зайняти один-два дні, тоді як запуск зупинених родовищ та заводів вимагатиме тижнів, а ліквідація наслідків руйнувань — місяців чи навіть років.
Аналітики одностайні: ціни на нафту не повернуться до довоєнних значень щонайменше кілька тижнів, а можливо й місяців після розблокування Ормузької протоки.
Однак випадок не невідкладний: новий верховний лідер Ірану у четвер заявив, що пропускна протока залишатиметься закритою. Крім того, він зазначив, що навіть якщо колишній президент США Дональд Трамп припинить бомбардування, Іран не припинить конфлікт, доки Америка не виплатить компенсацію і не виведе військові бази з регіону. Таким чином, ситуація точно не вирішиться у найближчі тижні чи місяці.
Що вже подорожчало?
Після здорожчання нафти суттєво зросла ціна продуктів її переробки. Зокрема:
– дизельне пальне, яке є незамінним у сільському господарстві та вантажних перевезеннях;
– авіаційний керосин, близько 20% світового ринку якого забезпечували країни Перської затоки.
Станом на 6 березня ціни палива для цивільної авіації у Сінгапурі зросли утричі в порівнянні з довоєнними, а в Європі — більш ніж у два з половиною рази (дані Argus за інформацією Kpler).
Втрати для авіакомпаній та пасажирів збільшуються не лише через подорожчання палива. Близький Схід традиційно був головним авіаційним вузлом на маршруті між Азією та Європою — через Перську затоку літає кожен третій пасажир на цьому напрямку. Зараз зона закрита, і авіакомпанії змушені здійснювати польоти довшими маршрутами, що:
– створило дефіцит квитків на альтернативних трасах;
– призвело до суттєвого подорожчання перельотів.
Наприклад, переліт економкласом зі Сіднея до Лондона станом на 12 березня подорожчав майже вдвічі в порівнянні з довоєнними цінами, а зі Сінгапуру до Лондона — утричі, за підрахунками Bloomberg.
Експерти відзначають такі фактори:
– попит на авіаперевезення не знижується,
– кількість доступних місць деякими маршрутами скоротилася майже вдвічі.
Аналітик Браян Террі з Alton Aviation Consultancy зазначає, що хоч були й інші кризи — 11 вересня, виверження вулканів, закриття повітряного простору над Росією, — жодного разу не спостерігалося такого розриву між попитом і пропозицією.
Дефіцит пального та місць у літаках виник у найгірший момент — перед великодніми святами. Аналогічна проблема спіткала фермерів та власників автотранспорту.
У житниці Південної Америки — Бразилії тривають жнива, а у США наближається автомобільний сезон. Традиційний сплеск попиту на бензин припадає на травень, але нині, через блокаду Ормузької протоки, шанси на зниження цін мінімальні.
Більш того, в США бензин подорожчав уже на 20% за перші 11 днів війни, що порівнянно з кризовим підвищенням цін після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, під час якого Дональд Трамп прийшов до влади з зобов’язанням завершити війну в Україні, не розпочинати нових конфліктів та знизити вартість життя в Америці, зокрема й пального.
Що ще подорожчає?
Війна США та Ізраїлю проти Ірану несе загрозу світовій продовольчій кризі, на яку звернула увагу ООН. Експерти організації підкреслюють:
– підвищення цін на нафту часто спричиняє здорожчання продуктів харчування;
– зростання вартості газу веде до подорожчання добрив.
До початку війни близько третини світового ринку добрив забезпечували країни Перської затоки. При блокаді Ормузької протоки найбільше постраждають країни з низьким рівнем доходів:
– Судан — залежність від цих поставок становить 50%;
– Шрі-Ланка і Танзанія — по третині;
– Пакистан, Таїланд і Кенія — приблизно чверть.
Ці первісні наслідки нафтової кризи мають також і вторинний ефект.
Підвищення цін на енергоносії зазвичай призводить до загального подорожчання в усіх сферах економіки. Індекс інфляції провокує центральні банки підвищувати кредитні ставки. Це:
– обмежує можливості бізнесу для розвитку;
– зменшує купівельну спроможність населення.
Оскільки інвестиції й споживання є головними рушіями економічного зростання, така динаміка часто веде до економічної стагнації і зниження рівня життя. У майбутньому це може спричинити не лише економічні, а й соціальні та політичні загрози.
Зростання вартості іпотечних кредитів через інфляцію провокує спад у секторі нерухомості. Водночас високі ставки по споживчих кредитах знижують попит на автомобілі, побутову техніку, розваги та освітні послуги.
Галузі промисловості, роздрібної торгівлі і будівництва потерпають подвійно — через підвищення цін на сировину та транспортування, а також через зменшення попиту. Відповідно, звільнення працівників і зниження доходів змушують людей скорочувати витрати на ресторани, таксі, готелі, юридичні та освітні послуги, що критично позначається на секторі послуг.
Що ще можливо?
Заміна близькосхідної нафти та газу наразі малоймовірна. Значного збільшення постачання може досягти лише Росія, але для цього західні країни мають зняти санкції, введені у відповідь на її агресію в Україні. Поки тільки США зробили часткові кроки в цьому напрямку.
Отже, повернення до звичного рівня життя неможливе, поки триває конфлікт. Наслідки війни відчуватимуться повною мірою лише після її завершення. Як зазначає ООН, економічна шкода для регіону і світу загалом залежатиме від:
– тривалості,
– інтенсивності,
– масштабу нинішнього протистояння.
Втім, попри зростання цін на нафту, нафтогазовий аналітик Джон Кемп зауважує, що поки немає ознак “нафтового шоку”. В минулих кризах ціна нафти піднімалася значно сильніше, а економіки провідних країн були ще більше залежні від нафти.
За його словами, для виклику аналогічного спадіння ділової активності ціни мають зрости приблизно ще на 40-50 доларів за барель. Можливо, це і пояснює готовність сторін конфлікту продовжувати боротьбу ще якийсь час.
