Навіщо усі говорили про користь ChatGPT у навчанні — і чому дослідження відкликали
Рівно рік тому наукова спільнота та шкільно-університетські кола заговорили про феноменальне дослідження, яке нібито доводило, що ChatGPT значно покращує навчальні результати студентів. Втім у квітні 2026 року це дослідження було відкликано, а журнал Nature заявив, що в аналізі виявили дооформлені суперечності, які підривають довіру до отриманих висновків.
Що відкрили автори публікації?
Стаття під назвою «Вплив ChatGPT на навчальні показники, сприйняття навчання та високорівневе мислення: метааналіз» була опублікована у травні 2025 року. Автори, Джін Ванґ та Веньсян Фан із китайського Hangzhou Normal University, збирали дані з 51 дослідження, проведеного між листопадом 2022 та лютим 2025 року.
Результати їхнього аналізу були дуже оптимістичними:
- Покращення академічних результатів студентів, які використовують ChatGPT.
- Збільшення мотивації та залученості в процес навчання.
- Середні успіхи у розвитку навичок критичного та аналітичного мислення високого рівня.
Особливо ефективним, на думку авторів, був застосунок ChatGPT у структурованих освітніх форматах — наприклад, проблемно-орієнтованому навчанні — і при умові регулярного вживання протягом 4-8 тижнів.
Як дослідження пропонували розвивати освіту?
Висновки були прямими і впевненими:
- Запровадити державні політики для інтеграції ChatGPT у освітній процес.
- Заохочувати університети і школи використовувати такі інструменти належним чином.
- Активніше застосовувати штучний інтелект у STEM-курсах, тренінгах із розвитку навичок і навіть у мовних й академічних текстах.
Усе це мало підвищити якість і результативність навчання.
Що сталося після публікації?
Перш ніж відкликати статтю, вона вже встигла викликати неабиякий резонанс. Згідно з даними Nature, матеріал переглянули майже півмільйона разів, його цитували 270 наукових джерел, а за індексом Altmetric він був найпопулярнішим серед статей того ж часу та профілю.
Серед медіа, що висвітлювали її, була і Forbes, яка включила дослідження до списку вартих уваги робіт в галузі штучного інтелекту.
Перша хвиля сумнівів
Однак критика не забарилася. За 11 місяців до відкликання фінський дослідник Ілкка Туомі звернув увагу на:
- Відсутність якісної оцінки самих 51 досліджень, що були проаналізовані.
- Невеликі експериментальні групи: у 33 дослідженнях використовували менше ніж 35 студентів, що знижувало надійність результатів.
Це вже не говорило про суцільність і достовірність метааналізу.
Реакція експертів та педагогів
«Найбільша проблема — це те, що це дослідження отримало так багато уваги у свій час,» — написав Бен Вільямсон, лектор Единбурзького університету, у LinkedIn.
Джефф Волш, засновник платформи з пошуку освітніх ресурсів для студентів, також висловив думку про те, що викладачі і так завжди ставилися до таких звітів з обережністю:
«Якщо ви викладач або освітній працівник, поважаю вас. Якщо ви створюєте освітні технології — робіть їх корисними, адже ми маємо використовувати ресурси для реального покращення навчання, інакше це марнотратство.»
Усі ці події підкреслюють важливість ретельної перевірки фактів і балансування ентузіазму щодо новітніх технологій в освіті.
Що далі?
Поки що представники журналу Nature Humanities and Social Sciences Communications утримуються від коментарів, але Центр цифрової освіти слідкує за розвитком ситуації.
Цей інцидент відкрив двері для ширшої дискусії — як поєднувати інновації з критичним мисленням і не поспішати робити далекосяжні висновки, особливо коли йдеться про вплив AI на освіту.
