Російська влада повідомила про трагічні наслідки атаки українських безпілотників на Нижньокамськ у Татарстані: за офіційними даними, загинуло 13 осіб, при цьому 75 звернулися за медичною допомогою, а 21 пораненого було госпіталізовано.
У пресслужбі глави Татарстану уточнили, що один із дронів влучив у хостел, де загинули дев’ять із 13 жертв атаки. Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив здійснення удару по нафтопереробному заводу в Нижньокамську.
Російські чиновники не надали точний перелік усіх об’єктів, які постраждали внаслідок атаки, однак у пресслужбі глави Татарстану та мерії Нижньокамська заявили, що було пошкоджено «як промислові, так і цивільні об’єкти». Міністр охорони здоров’я Татарстану Альмір Абашев повідомив, що серед загиблих була дівчинка, яка померла до приїзду медиків.
Слідчий комітет Російської Федерації вказує, що безпілотники атакували «житловий сектор та промислові об’єкти» та порушив кримінальну справу за статтею про тероризм. Зазначимо, що BBC не має можливості незалежно перевірити заяви російської сторони щодо ураження житлових та цивільних об’єктів.
Україна підтвердила удар по нафтопереробному заводу
За інформацією Генерального штабу ЗСУ, у ніч на 10 серпня Сили оборони України в межах заходів зі зменшення військового потенціалу Росії здійснили удар по нафтопереробному заводу «ТАНЕКО» в Нижньокамську. На підприємстві, за даними української сторони, виникла пожежа.
Місцеві джерела повідомляють, що атака тривала кілька годин — від ночі до ранку. У соціальних мережах опубліковано відео з великими клубами диму та полум’ям над містом.
Нижньокамськ розташований більш ніж за 1100 кілометрів від кордону з Україною, що демонструє значні відстані, на які тепер здатні наносити удари українські сили.
Це не перший випадок атак на нафтопереробні підприємства Нижньокамська:
- 12 червня український Генштаб повідомляв про удари по «ТАНЕКО» та нафтохімічному холдингу «ТАІФ».
- У липні українські військові заявляли про дві додаткові атаки на «ТАІФ».
Український виробник оборонних засобів FirePoint підтвердив, що під час цієї операції були використані їхні далекобійні дрони FP-1.
Позиції Москви та Києва
Російська сторона стверджує, що внаслідок атак постраждали не лише промислові підприємства. Представник Слідчого комітету заявив, що в зоні ураження перебували цивільні особи, які не брали участь у бойових діях.
Офіційний представник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова наголосила, що «київський режим спрямував удари безпілотників по житлових будинках та промислових будівлях Нижньокамська в Татарстані». Російське зовнішньополітичне відомство охарактеризувало ці удари як «безглузді з військової точки зору та здійснені з терористичною метою».
Слідчий комітет Росії пообіцяв встановити всіх причетних до атак та притягнути їх до суворої відповідальності або воєнної відплати.
Українська сторона аргументує націлені удари необхідністю знищення об’єктів, які постачають ресурси для російської воєнної машини. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко заявив BBC, що Україна атакує виключно військові об’єкти та об’єкти, що впливають на фінансування російської армії, яка веде війну.
Він також поклав відповідальність за загибель цивільних у Росії на президента Володимира Путіна та систему протиповітряної оборони Росії. За словами Коваленка, кожна загибель цивільного в Росії лежить на руках Путіна та його ППО, яке часто помилково збиває цивільні цілі.
Лідер Центру підкреслив, що війна на російській території є прямим наслідком політики та рішень російського керівництва й наголосив:
- Війна, яка проникла на територію Росії і яка триватиме до кінця російської агресії, є наслідком дій Путіна;
- Відповідальність за жертви всередині Росії лежить виключно на його режимі та тих, хто допустив його до влади.
Ще один далекобійний удар неподалік Тобольська
Учора приблизно одночасно повідомляли про атаку в Тюменській області. Пізніше Генштаб ЗСУ підтвердив удар по нафтохімічному комбінату «Тобольск-Нефтехим» у місті Тобольськ.
За інформацією українських військових, у результаті влучення була пошкоджена центральна газофракційна установка підприємства, яке виробляє сировину, яку використовують, серед іншого, для виробництва компонентів ракетного палива, авіаційного пального та матеріалів для безпілотних літальних апаратів.
Губернатор Тюменської області Олександр Моор підтвердив факт атаки, зазначивши, що після падіння кількох безпілотників на території одного з промислових підприємств відбулась пожежа, не уточнивши назву установи.
Аналітики OSINT групи ASTRA повідомляли, що під удар могла потрапити саме центральна газофракційна установка «Тобольск-Нефтехима», що належить російському холдингу «СИБУР».
Інформації про постраждалих не надходило. Відстань від Тобольська до кордону з Україною сягає близько 2200 кілометрів.
Від нафтопереробки до логістичних об’єктів
Удари по Нижньокамську та Тобольську є частиною широкомасштабного розширення географії українських операцій.
В останні місяці цілями атак ставали не лише нафтопереробні заводи та нафтові термінали, а й великі логістичні об’єкти.
Як повідомляла ВВС, у липні українські дрони атакували склади Wildberries у Котовську Тамбовської області та в Електросталі Підмосков’я. Російська влада стверджує, що у Котовську загинуло семеро людей, а в Електросталі — одна особа.
Під час нинішньої атаки на Нижньокамськ було евакуйовано сортувальний центр компанії Wildberries, який, за повідомленнями російських ЗМІ, згодом відновив роботу.
За даними відкритих джерел, у проміжку від січня до липня ЗСУ наносили удари по всіх 11 найбільших нафтопереробних заводах європейської частини Росії, а також по двох заводах у Тюменській та Омській областях.
Після таких пошкоджень деякі підприємства були змушені повністю або частково зупинити виробництво. У Російській Федерації були зафіксовані перебої у виробництві та дефіцит пального, проте повністю припинити роботу нафтопереробної галузі поки що не вдалося.
Російські удари по Україні
Розширення українських ударів по російському тилу відбувається одночасно із посиленням російської кампанії атак по інфраструктурі України.
Моніторингова місія ООН повідомляє, що лише у червні 2026 року російські атаки спричинили загибель щонайменше 293 цивільних і поранення 1990 осіб.
Упродовж перших шести місяців року загинули 1396 цивільних, а ще 7978 людей були поранені — це на 37% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Точна порівняльна статистика щодо цивільних жертв у Росії внаслідок українських атак відсутня. Представниця ООН Розмарі Дікарло, посилаючись на дані російської влади, повідомила, що за перше півріччя в Росії загинуло 250 цивільних, а 1596 отримали поранення. Однак в ООН наголошують, що не можуть самостійно підтвердити ці цифри.
Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна зазначив, що російські удари нині зосереджені, перш за все, на українському оборонно-промисловому комплексі та логістичних об’єктах.
Він наголосив:
- Росія бачить серйозну загрозу і намагається вести пильну розвідку за двома напрямками українського ОПК:
- Балістика.
- Все, що пов’язане з безпілотними літальними апаратами (БПЛА) та FPV-дронами.
