Кіровоградська наука на порозі масштабної підтримки: два університети отримають державне фінансування
Справжній прорив для науки Кіровоградщини — Центральноукраїнський національний технічний університет і Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка претендують на значущу державну фінансову допомогу. Уряд 6 березня затвердив розподіл понад трьох мільярдів гривень для розвитку наукових досліджень, покращення інфраструктури та підтримки інноваційних проєктів у провідних навчальних закладах країни. Завдяки цій підтримці науковці зможуть отримати суттєві надбавки до зарплат — від двох до восьми тисяч гривень щомісяця. А самі два університети мають шанс отримати фінансування до 100 мільйонів гривень.
Що досліджують у Центральноукраїнському національному технічному університеті
На кафедрі загального землеробства останні два роки інтенсивно вивчають стан ґрунтів та способи їх очищення. Кандидатка географічних наук Ольга Гелевера зазначає, що такі дослідження нині дуже важливі через негативні наслідки війни та глобальні зміни клімату.
«Ми займаємося дослідженням забруднення ґрунтів, зокрема через військові дії, а також балансом вуглецю, що пов’язано з глобальним потеплінням».
Окрім цього, команда вчених аналізує воду затоплених кар’єрів, щоб з’ясувати, чи можна її використати для зрошення аграрних угідь.
«Нестача води — одна із найсерйозніших проблем. Наприклад, знищення Каховського водосховища лише погіршило ситуацію. Тут, на Кіровоградщині, давно бракує водного ресурсу, а для сталих врожаїв зрошення просто необхідне».
Незважаючи на наявність ставків і водосховищ, їх води недостатньо для потреб сільського господарства. Тому дослідники звернули увагу саме на непроглянуту воду затоплених кар’єрів, їхній хімічний склад, який не досліджувався раніше.
Минулого року команда подавала заявку для придбання обладнання на понад мільйон гривень, щоб проводити більш глибокі дослідження, зокрема на наявність у воді важких металів. Однак тоді проєкт не отримав необхідної підтримки.
«Університети з більшою матеріально-технічною базою, зокрема киянські, мають більше шансів на фінансування. Враховують також міжнародні публікації, а вони можливі тільки при наявності постійних досліджень із сучасним обладнанням».
Цьогоріч зареєстрували оновлений проєкт, щоб знову претендувати на державну допомогу для продовження досліджень води в кар’єрах.
Інновації у машинобудуванні: цифрові двійники
Доктор технічних наук Андрій Кириченко планує розвивати проєкт «Технологія цифрових двійників машинобудівних підприємств». Ці цифрові моделі втілюють повне функціонування виробництва, від обладнання до технологічних процесів, та дозволяють постійно моніторити й оптимізувати роботу.
«Це дозволить машинобудівним підприємствам підвищити ефективність виробництва, продуктивність праці та економічні показники».
Попередній рік проєкт не отримав підтримки, але його планують покращити і подати повторно. Він наголошує на важливості фінансування для конкурентоздатності науки в Україні й за її межами.
Здобутки університету та плани на майбутнє
Минулого року науковці технічного університету подали 64 заявки на патенти та отримали 52 з них. Проректор Андрій Тихий вважає, що отримана підтримка дасть змогу розвивати матеріально-технічну базу і відкриватиме нові можливості для наукових відкриттів:
«Підтримка допоможе придбати дороге та сучасне обладнання для досліджень, що сприятиме публікації результатів в престижних журналах і позитивно вплине на наші показники для участі в майбутніх проєктах».
Державна підтримка наукової сфери: на що підуть кошти
Заступник міністра освіти та науки Денис Курбатов поділився деталями урядового рішення, ухваленого 6 березня. Загальна сума фінансування на розвиток науки складає 3,09 мільярда гривень і охоплює три ключові напрямки:
- заохочення науковців та викладачів;
- сучасна інфраструктура і інноваційне обладнання;
- інституційний розвиток установ.
Наразі розподіл коштів за категоріями виглядає так:
- близько 1,92 мільярда гривень — на стимулювання наукових працівників;
- 638 мільйонів гривень — на закупівлю і модернізацію дослідницького обладнання;
- 532 мільйони гривень — на розвиток інституцій і наукових організацій.
Як розподілятимуть фінансування та кого підтримають
Ключовим фактором у визначенні отримувачів став результат державної атестації закладів минулого року, пояснює Денис Курбатов. Загалом до списку увійшли 246 університетів і наукових установ.
«Було враховано цілих 37 критеріїв та експертні оцінки. У систему закладено досвід таких країн, як Британія, Німеччина та Польща, щодо оцінювання наукових досягнень і розподілу бюджетних ресурсів».
Пріоритети розподілу фінансів такі:
- майже 70% коштів підуть на надбавки до зарплат науковців;
- біля 20% буде спрямовано на закупівлю інноваційного обладнання;
- до 10% покриє проведення науково-дослідних робіт із підтримкою молодих талантів і наукових шкіл;
- близько 5% — інституційний розвиток і модернізація закладів.
Розмір щомісячної надбавки для науковців передбачено від 1 800 до 8 200 гривень. Для кожної установи встановлена максимальна сума фінансування — до 100 мільйонів гривень.
Перші заохочувальні виплати планують розпочати вже наприкінці березня, що стане важливим стимулом для розвитку української науки.
Стежте за новинами науки і освіти у нашому регіоні через Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
