Понад 2700 агрогосподарств Кіровоградщини тепер не відповідають новим критеріям бронювання працівників
З початку року в Україні змінили правила бронювання робітників на підприємствах аграрного сектору. Нові умови затвердив Кабінет Міністрів разом із Міністерством економіки. Тепер, щоб отримати статус критичного господарства, потрібно обробляти мінімум 1000 гектарів замість 500, а також мати річний дохід щонайменше 40 мільйонів гривень. Це вдвічі більше, ніж було раніше.
Проте кількість працівників, яких допускають до бронювання, залишилась без змін – це 50% від загальної кількості військовозобов’язаних на підприємстві.
Хто і як може оформити бронювання для аграріїв
За словами Валерії Фурманової, керівниці обласного департаменту агропромислового розвитку, на Кіровоградщині зернові та технічні культури вирощують понад 3000 господарств. Лише 248 із них обробляють площу понад тисячу гектарів і відповідають новим вимогам. Інші ж, менші за розмірами бізнеси, не проходять під жорсткі державні критерії.
Але ця категорія господарств все одно має можливість бронювати працівників через обласну військову адміністрацію – там діють свої критерії, більш адаптовані до потреб малих та середніх виробників.
Два основні шляхи бронювання працівників:
- Онлайн-заявка через кабінет у Державному аграрному реєстрі, де її опрацьовують за допомогою електронних систем.
- Подання заяви до канцелярії обласної адміністрації з подальшим визнанням підприємства критично важливим, після чого бронювання робітників відбувається через портал “Дія”.
Обидва способи передбачають, що процедура займає до одного місяця.
Практичний досвід: як працюють дві господарства з Кіровоградщини
У Красносільській Олександрівській громаді господарство Сергія Сокола вже понад 20 років сіє зернові та технічні культури. Спочатку там було 23 працівники, наразі – 20 осіб, із яких 17 чоловіків. П’ятеро з тих, хто залишився, – пенсіонери, один доброволець залишив роботу, двох мобілізували.
Сергій пригадує, що торік він оформив бронювання для шести співробітників і нині дуже стурбований браком кадрів, особливо в період посівної та жнивної кампанії.
“Дорогу техніку не так просто замінити, а навчити кваліфікованих трактористів і комбайнерів — це від трьох до п’яти років. Тож мати заброньованих фахівців — це справжній порятунок.”
Водночас фермер із Карлівки Олександр Шепеленко наголошує на гострій нестачі робочих рук у селі. Його господарство обробляє 250 гектарів, де вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник, а також працюють десяток теплиць з овочами.
У господарстві Олександра працює 6 чоловіків, половина з них має бронювання. Під час сезону він наймає додатково до 40 співробітників — переважно жінок, чоловіків з відстрочками від мобілізації та студентів.
“Ми спеціалізуємося на кавунах, динях, огірках, перці, солодкій кукурудзі. Для бронювання через Мінекономіки ми не підпадаємо, тож користуємося можливістю оформлювати його через обласну адміністрацію.”
Головним критерієм у нього є вирощування понад 300 тонн овочів на рік, а у минулому сезоні вони дали 650 тонн.
Що кажуть експерти про вплив нових правил на продовольчу безпеку
Кандидат економічних наук Андрій Новак запевняє, що посилення критеріїв не загрожує продовольчій безпеці України. Адже фундамент країни у цьому питанні — це великі та середні агрокомпанії.
Зміни в основному позначаться на малих і середніх фермах з доходом до 40 мільйонів гривень. Конкретно постраждають ті, що мають менше 1000 гектарів або знаходяться у зоні бойових дій, де обробіток землі ускладнений або зовсім неможливий.
- Площа землі менше необхідних 1000 гектарів для критичності.
- Вплив воєнних дій на урожайність і дохідність.
- Коливання погодних умов, що безпосередньо позначаються на доході.
Андрій також зауважив, що зміни у вимогах можуть утруднити пошук персоналу для менших господарств, адже бронювання для них ускладнене.
Слідкуйте за новинами Кіровоградщини у соцмережах: Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
