Фехтування в Олександрії: як маленьке відділення бореться за розвиток олімпійського спорту
Унікальне відділення фехтування в Кіровоградській області
В місті Олександрія діє єдине фехтувальне відділення в усьому регіоні. Тут безкоштовно займаються близько 30 дітей різного віку. Засновником секції став майстер спорту Василь Литвиненко у 1985 році. Активна робота тривала до початку 2000-х років, після чого настала 21-річна пауза. Зараз тренування відновлені на базі дитячо-юнацької спортшколи №2, але відділення потребує серйозної фінансової підтримки для ремонту приміщення та оновлення спортивного спорядження.
Тренер Вячеслав Артемьєв поділився деталями про сучасний стан фехтування в місті та перспективи розвитку.
Фехтування — більше, ніж спортивний поєдинок
Цей вид спорту відомий як один із найстаріших олімпійських, що вперше з’явився на Олімпійських іграх у 1896 році за відновленням барона П’єра де Кубертена. Фехтування часто порівнюють з активними шахами:
“Фехтування — це не просто боротьба зі зброєю: тут є тактика, швидкість, стратегія. Як і в шахах, спортсмен має прорахувати кроки суперника і знайти шлях до перемоги, використовуючи допустимі прийоми.”
Вячеслав Артемьєв. Суспільне Кропивницький
В олександрійській секції основною зброєю є шабля, хоча існує й рапіра, і шпага. У поєдинках використовують сучасні електронні системи, які реєструють кожний удар або укол — лише ті, що припадають вище поясу, зараховуються.
“Для фіксації результатів бійці носять спеціальне обладнання. Господарює електронний апарат, що миготить світлом на момент точного удару або уколу. Бої тривають або до 5 влучень, або до 15 у змаганнях за олімпійською системою.”
Обладнання для фіксації ударів. Суспільне Кропивницький
Для безпеки фехтувальники одягають спеціальні костюми зі стійких матеріалів, що захищають від уколів і травм. Вячеслав пояснює, що тканина нагадує кевлар, схожий на той, що використовується в бронежилетах — через це при справній зброї травми практично неможливі. Крім костюму є захисні нагрудники, а для дівчат — спеціальні бюстгальтери, а також маски з міцною сіткою.
“Навіть кінчики тренувальної зброї здатні лише доторкатися, без гострих кінців. Якщо шабля зламається, потрібен прямий захист для тіла. Однак усе обладнання затверджене правилами, щоб забезпечити максимальний захист учасникам.”
Як зародилось фехтування в Олександрії
Відділення існує вже понад 35 років. Тренер наголосив, що фехтування колись активно розвивалось, але з 2000-х воно фактично припинило існування аж до 2021 року, коли тренування знову почалися.
“Все почалося з Приїзду Василя Литвиненка, який у 1985-му зібрав першу групу учнів. Зараз секція відроджується і тримає марку, незважаючи на значну паузу.”
Відомі вихованці та їхні досягнення
Однією з яскравих представниць є 13-річна Марія Цвєткова. Вона тренується з дев’яти років і вже є чемпіонкою України серед кадетів. Про спорт вона говорить із захопленням:
“Фехтування — це емоції, азарт і драйв. Мені дуже подобається цей спорт, бо кожен поєдинок унікальний і неймовірно захоплюючий.”
Ще одна учасниця — учениця шостого класу Юліана Лосєва, яка займається вже чотири роки. Вона бачить у фехтуванні спосіб вдосконалити витривалість та силу волі. Дівчина мріє про професійну кар’єру і надихається Ольгою Харлан, відомою українською фехтувальницею:
“Я зустрічалася з Ольгою Харлан і це надзвичайно додало мені мотивації продовжувати тренування і розвиватися.”
Марія Цвєткова. Суспільне Кропивницький
Юліана Лосєва. Суспільне Кропивницький
Що потрібно для ефективних тренувань і розвитку
Тренер Вячеслав Артемьєв переконаний: для гарного фехтувальника важливо бути справжнім атлетом з розвиненими фізичними якостями.
“У спорті потрібна сила, швидкість, витривалість, гнучкість та координація. Тут не існує вагових категорій — маленький спортсмен може здолати більшого за рахунок техніки та стратегії. Фехтування формує широкий спектр навичок.”
Проте для підтримання високого рівня тренувань і подальших перемог відділенню катастрофічно не вистачає фінансування.
“Потрібно оновити обладнання, зробити ремонт, покращити вентиляцію, можливо, переїхати у більш просторе приміщення. Також потрібні кошти на поїздки до змагань та закупівлю екіпірування.”
Батьки спортсменів самостійно купують форму і обладнання, але навіть базові речі обходяться дорого. Як пояснила мама однієї з фехтувальниць Поліна Якубець:
- Звичайна шпага коштує від 2,5 до 3 тисяч гривень;
- Професійне обладнання – до 10 тисяч;
- Фехтувальна куртка – близько 9,5 тисяч;
- Клинки для змагань з міцних матеріалів дорожчі – до 6 800 гривень;
- Повний комплект екіпірування на спортсмена може коштувати від 80 до 100 тисяч гривень.
Вячеслав Артемьєв впевнений, що спортивне відродження можливе за умови підтримки з боку спонсорів та влади:
“Наші діти вже демонструють гідні результати — нещодавно вони здобули призові місця на Відкритому Кубку в Одесі та Всеукраїнській Дитячій лізі. Але без допомоги фінансації прогрес буде заблокований.”
Міська рада наразі отримала інформаційний запит щодо фінансування і ремонту, на який обіцяють надати відповідь згідно із законодавством про публічну інформацію.
Слідкуйте за новинами та підтримуйте розвиток спорту у вашому регіоні!
