Новий закон про наставництво в Україні: що чекає дітей і молодь без батьківської підтримки
Вже з 16 липня в Україні, зокрема в Кіровоградській області, набирає сили оновлений закон «Про наставництво». Його головна мета – підтримка дітей і молоді, які ростуть без належної опіки батьків. Особливістю цього документа стало впровадження корпоративного наставництва й розширення вікових рамок допомоги до 23 років.
Про деталі розповів Сергій Пастернак, директор обласного центру соціальних служб, в ефірі Українського радіо Кропивницького. Він підкреслив, що до кінця липня уряд затвердить порядок проведення наставництва, розробить навчальні курси та оновить відповідні нормативні акти.
“Наставництво охоплює не лише соціальну сферу – у його реалізації беруть участь органи місцевого самоврядування, освітні та медичні заклади, а також установи, де перебувають діти”, – зазначив пан Пастернак.
Що означає наставництво і на кого воно поширюється
За новим законом, наставництво – це добровільна, регулярна та безоплатна підтримка, яку надають дорослі дітям і молоді, які цього потребують.
“Наставник – це старший товариш, який допомагає соціалізуватися, здобути потрібні навички, підтримує в навчанні, допомагає з профорієнтацією і вибудовує життєвий шлях. Це людина, що супроводжує дитину у складних життєвих ситуаціях, коли батьки не можуть або не хочуть бути поруч. Наставництво – це про турботу і підтримку”, – пояснює Сергій Пастернак.
Наставництво є актуальним для різних категорій, серед яких можна виділити:
- дітей-сиріт;
- дітей, позбавлених батьківського піклування;
- дітей з ускладненими життєвими обставинами, що проживають у закладах;
- дітей загиблих захисників України;
- переміщених або депортованих дітей;
- постраждалих від війни;
- молоді від 18 до 23 років, що втратила батьківську опіку;
- одиноких батьків у складних життєвих ситуаціях.
Що нового пропонує закон «Про наставництво»
Нові принципи зберігають добровільність і безоплатність наставництва, але водночас вводять інноваційну форму підтримки – корпоративне наставництво.
“Якщо раніше наставник був тільки однією людиною, що працює з дитиною, тепер юридичні особи – підприємства чи установи – можуть також брати участь у цьому процесі”, – розповів Сергій Пастернак.
Відповідно:
- Індивідуальне наставництво відкривається для дітей від 10 років;
- Корпоративне наставництво доступне для молоді від 14 років+
“Заклади можуть долучати своїх працівників для підтримки підлітків, допомагаючи їм самовизначитися, обрати майбутню професію та знайти життєвий шлях”, – додає експерт.
Історія наставництва в Кіровоградській області та потреба у змінах
Наставництво у регіоні розпочалося ще 2016 року. Тоді обласний центр соціальних служб організував курс для підготовки перших наставників за підтримки досвідченої громадської організації.
“У 2016-2017 роках у нас було сім активних наставників, які понад рік підтримували дітей. Однак пандемія COVID-19 і повномасштабна війна в Україні поставили цей процес на паузу. На сьогодні наставники працюють лише у чотирьох областях країни. Це виклик, який і спонукав до ухвалення нового закону”, – пояснює Сергій Пастернак.
Хто може стати наставником
Стати наставником можуть особи, які:
- досягли 21 року;
- успішно пройшли спеціальне навчання;
- отримали позитивний висновок за результатами підготовки;
- підписали договір про наставництво.
Разом з тим, закон чітко визначає обмеження для наставництва:
- недієздатні особи або з обмеженими правами не можуть бути наставниками;
- ти, хто не є громадянином України та не мешкає тут постійно, теж виключаються;
- люди, позбавлені батьківських прав – також не можуть стати наставниками.
Як організовують наставництво
Закон впроваджує окрему послугу – організацію наставництва. Її надаватимуть не лише центри соціальних служб і центри з надання соціальних послуг громад, а й громадські організації та інші юридичні особи, погоджені Державною службою у справах дітей.
Ці організації відповідатимуть за:
- пошук кандидатів у наставники;
- організацію навчання наставників;
- підбір пар дитина-наставник;
- супровід і постійну підтримку наставників.
Обласний центр соціальних служб готуватиме тренерів для подальшої підготовки наставників у громадах.
Чому підтримка є такою важливою
Інна Жолобова, керівниця обласного соціального центру матері та дитини, підкреслює, що новий закон відкриває можливості не лише для сиріт, а й для молодих мам, неповнолітніх вагітних, а також молоді у віці до 23 років, яка живе в інтернатах або складних життєвих умовах.
“Життя у дорослому світі не буде таким самотнім, якщо поруч є надійна і добра доросла людина”, – ділиться Інна Жолобова.
Її команда приймає жінок, які перебувають на пізніх термінах вагітності, та матерів з маленькими дітьми до 1,5 року. З понад 200 мам майже половина – вихованки інтернатів, деякі стали мамами ще в підлітковому віці.
“Наставництво – це не просто допомога одноразово, це постійна підтримка. Ми навчаємо цих дівчат планувати бюджет, готувати їжу, допомагаємо із навчанням та професійною орієнтацією – усе це допомагає їм стати більш впевненими та самостійними”, – розповідає директорка.
Довіра як основа ефективного наставництва
Прикладом служить досвід Юлії Копцевої з Кропивницького, яка була наставницею у 2019 році. Для неї найголовнішим було заслужити довіру дитини.
“Ми пройшли якісне навчання, працювали з дітьми в інтернатах, де часто очікують на матеріальні подарунки. Проте справжня довіра будується не подарунками, а регулярністю та увагою”, – ділиться спогадами Юлія.
Наставництво стартує з підписання тристороннього договору між наставником, дитиною і соціальним центром. Після кількох зустрічей дитина погоджується на спілкування, і вони підтримують контакт протягом місяців.
“Робота наставника включає допомогу у пошуку родичів, які втратили зв’язок, або навіть біологічної матері, якщо це потрібно. Наставник не замінює батьків, а допомагає дитині знайти свій шлях”, – пояснює Юлія.
Завдання наставника – бути терплячим і розуміти очікування дитини, чітко пояснювати межі своїх обов’язків, адже діти можуть сприймати його як «рятівника», але наставник – це радник і друг, а не чарівник.