Як штучний інтелект змінює переклад класики: випадок Марселя Пруста
“Частина себе, яка справді важлива, коли це має значення, поза часом… Уявіть себе тільки інструментом, здатним до будь-яких експериментів у красі чи правді, і ваші сумніви розвіються.”
– Марсель Пруст
Вебінар про комп’ютерні інструменти в перекладі літератури
Нещодавно відбувся досить незвичний вебінар, присвячений використанню CAT-інструментів у перекладі роману Марселя Пруста «La Prisonnière». Його організував Британський інститут перекладу та інтерпретації, а виступав на ньому Ендрю Ротвелл — перекладач п’ятого тому «У пошуках втраченого часу», який цього року вийде у виданні Oxford World’s Classics.
Признаюсь, я трохи розгубився напередодні — адже раніше не чув про поняття «CAT tool», припускав, що це скоріше «комп’ютерна підтримка перекладу». Ще згадували Wordscope — програму, вебсайт якої енергійно обіцяє «Підвищте продуктивність і заробляйте більше!», що зовсім не асоціюється зі світом Пруста. Також йшлося про ChatGPT та «нейронний машинний переклад». Спершу це прозвучало досить тривожно, адже Пруст і найсучасніші чат-боти в одному реченні — справжня несподіванка для справжніх поціновувачів класики.
Що було насправді?
Вебінар виявився технічним демонстраційним заходом, показуючи як Wordscope об’єднує різні інструменти перекладу у один зручний інтерфейс. Ротвелл пояснював, що система дозволяє порівнювати оригінал із давніми перекладами, наприклад К. К. Скотта Монкріффа, а також переглядати пропозиції від машинних перекладачів DeepL, Google Translate і ChatGPT. Це значно спрощує роботу перекладача, роблячи її більш схожою на спільне редагування тексту.
Крім того, увагу було звернено на поняття «доповненого перекладача» і «розподіленого пізнання», коли AI в ролі мозкового «протеза» помічника. Закінчилася презентація пропозицією підписатися на Wordscope зі знижкою 40%.
Технології та стереотипи
В історії машинного перекладу є багато несподіваних моментів — від перших експериментів IBM і американського уряду, які намагалися автоматизувати переклад російської мови, до появи таких інструментів, як пам’ять перекладу (Translation Memory), котра зберігає фрагменти вже перекладеного тексту для повторного використання.
Проте, як зазначає Ротвелл, літературний переклад — це зовсім інша історія. Для нього важливо не просто точно перенести слова, а передати художню індивідуальність тексту, яка часто базується на культурному контексті та стилі перекладача.
Перекладачі в епоху штучного інтелекту
Сам Тейлор, володар престижної премії і перекладач Пруста, поділився своїм досвідом:
– Він працює з французьким текстом у PDF зліва, а праворуч — документ у Word із власним перекладом.
– Робить переклад у коротких сесіях по 45–60 хвилин, приблизно 1000-1200 слів за раз.
– Не користується постійно онлайн-інструментами, але підключає другий пристрій для пошуків і допомоги ChatGPT.
– Використовує Google Translate та DeepL лише вибірково, коли виникають складні місця.
Втім, ChatGPT для нього — це «розумна, але лінива дитина», що потребує нагляду, особливо через інколи вигадані факти.
Чи замінять штучні перекладачі людських творців?
Тейлор вважає, що поки AI не володіє естетичним чуттям і музикою мови, які так важливі для літературного перекладу. Вони можуть впоратися з простим текстом і навіть, можливо, з масовою літературою, проте:
1. Складний алегоричний чи гумористичний контент залишається поза їхньою досяжністю.
2. Діалоги і живе людське спілкування теж викликають труднощі для машин.
3. Ліниві чи безособові перекладачі вже під загрозою — AI швидко замінює шаблонні роботи.
Отже, майбутнє залишає місце для тих, хто володіє унікальним стилем і сміливістю у творчості.
Людська любов до повільного читання
В кінці, як зізнається автор, незважаючи на всі технології, він віддає перевагу повільному вивченню мови, розгадуванню фраз і насолоді від паперових сторінок. Адже, попри обіцянки швидкості та ефективності, є щось позачасове у зв’язку з літературою, що не піддається цифровій поспіху.
—
Ця історія про те, як технології долають традиційні межі перекладу, і разом із тим — як мистецтво літературної мови залишається унікальною людською справою. Пруст, машини і перекладачі — у взаємодії, що поступово змінює наше уявлення про творчість і точність у світі книжок.
