Новий Цивільний кодекс визнано загрозою для фермерів: що стоїть за змінами
Чому аграрії занепокоєні змінами та які перспективи для форм господарювання
Володимир Шмагайло, фермер із села Богданівка з понад 20-річним досвідом у сільському господарстві, поділився тривогами щодо нового Цивільного кодексу:
“Більшу частину життя ми працювали на цих землях, піднімали економіку України, сплачували податки і створювали робочі місця. Тепер же стоїть питання про фактичне закриття наших фермерських господарств.”
Він пояснює, що у чинній редакції Цивільного кодексу фермерські господарства мають власну організаційну форму, на відміну від проєкту, який передбачає лише корпоративні товариства, акціонерні товариства, ТОВ та кооперативи.
Такий підхід створює небезпеку для існування фермерських господарств, адже перетворення їх у інші форми вимагає тривалої та складної процедури реєстрації.
Вплив на оренду землі, експорт і села
Фермер наголошує, що фермерські господарства — це не просто бізнес, а фундамент продовольчої безпеки України, і зміни у статусі можуть спричинити катастрофічні наслідки:
- Втрати орендованих земель через довгі адміністративні процедури та можливі маніпуляції під час реєстрації;
- Втрата статусу експортера, що спростило доступ до закордонних ринків та митних процедур;
- Занепад сільської інфраструктури через виїзд фермерів і зменшення робочих місць у селах.
“Наші партнери у Німеччині й Польщі знають нас, ми здобули там свою нішу. Але із новим статусом неясно, що там буде і чи зможемо ми протриматися на цих ринках”, — додав Володимир.
Невидиме протистояння між фермерами і агрохолдингами: хто зацікавлений у ліквідації ферм?
Сергій Німенко із села Златопілля поділився власним баченням ситуації:
“Ще в 90-х прийняли закон про фермерські господарства, і тоді це була смілива інвестиція в землю. З 2000-х років агрохолдинги почали стрімко розвиватися, і зараз фактично йде боротьба — фермери проти великих компаній.”
Він вважає, що агрохолдинги зацікавлені у ліквідації дрібних та середніх фермерських господарств, адже вони:
- Контролюють великі площі землі та мають великі прибутки;
- Не бажають брати на себе соціальні зобов’язання перед місцевими громадами;
- Направляють село до зникнення, роблячи його економічно нежиттєздатним.
“Цей крок — це відхід від європейських норм, де фермери — серце сільського господарства, на користь моделей, подібних до Аргентини й Бразилії, де домінують великі агрохолдинги,” — упевнений Сергій.
Статистика Кіровоградщини: скільки фермерів під загрозою?
За словами Валерії Фурманової, очільниці обласного департаменту агропромислового розвитку:
“У Кіровоградській області зареєстровано 3407 сільгоспвиробників, з них 2446 – це активні та офіційно зареєстровані фермерські господарства.”
Уряд виділив понад 14 мільярдів гривень на підтримку аграріїв у 2024 році, переважна частина цих коштів припадає саме на фермерські господарства.
Якщо зміни у Цивільному кодексі набудуть сили, фермери ризикують втратити цей важливий доступ до держпідтримки, адже тоді доведеться суттєво змінювати законодавчу базу.
Реакція Асоціації фермерів України: критика та вимоги
20 травня Асоціація фермерів України направила звернення до Кабміну, Верховної ради та відповідних міністерств із закликом переглянути спірні норми нового Цивільного кодексу.
“Це фактично юридичне знищення фермерства. Перереєстрація в умовах бюрократії може затягтися на місяці, а поле – не чекатиме,” — наголосив почесний президент асоціації Микола Стрижак.
Асоціація об’єднує вже понад 12 тисяч сільгоспвиробників і вимагає повернення юридичного статусу “фермерські господарства” у законопроєкт.
Всеукраїнська аграрна рада роз’яснює: технічний збій чи навмисне упущення?
Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради та експерт із аграрної політики, пояснив сучасний стан законодавства:
“В новій редакції Цивільного кодексу, яка наразі розглядається, фігурне поняття ‘фермерське господарство’ просто не згадується, хоча в інших статтях згадки залишилися. І чинний закон про фермерське господарство досі в силі.”
На його думку, це можна вважати технічною помилкою, яка вже обговорюється в робочих групах і до другого читання буде виправлена.
Запропоновано ввести фермерське господарство як підвид комерційного товариства — це спростить перехід і захистить фермерів від зайвих клопотів.
Позиція аграрного комітету та думки експертів
Олександр Гайду, голова аграрного комітету Верховної ради, наголосив на необхідності збереження організаційно-правової форми фермерського господарства:
“Профільні асоціації висловлюють стурбованість і наголошують, що цей статус має бути збережений, адже це важливо для сімейного фермерства і стабільності земельних відносин.”
Економіст Андрій Новак вважає підтримку дрібних господарств стратегічно важливою і наголошує, що країна має рухатися у бік європейських стандартів, де фермерство є ключовою складовою сільського розвитку.
За словами Михайла Соколова, остаточне голосування за новий Цивільний кодекс у Верховній раді очікується не раніше листопада 2024 року.
Підписуйтеся на офіційні ресурси Суспільного Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok, щоб бути в курсі актуальних новин та аналітики.
