Прощання з героями Кіровоградщини: пам’ять в серцях двох громад
Життєвий шлях і подвиг Олексія Кожухаря
Олексій Кожухарь народився 22 липня 1993 року у місті Знам’янка. Його освіта спочатку була пов’язана з мистецтвом — він закінчив місцеву школу №1 у 2010 році, а згодом вибрав шлях хореографа народних танців, здобувши фах в Олександрійському училищі культури.
Подальший розвиток Олексія був тісно пов’язаний із Київським національним університетом культури і мистецтв, який він закінчив у 2014 році. Проте у 2015 році життя кардинально змінилося — Олексія мобілізували до лав Нацгвардії.
Служба Олексія проходила у 21-й окремій бригаді імені Петра Калнишевського, де він обіймав посаду гранатометника. Його бойові завдання охоплювали стратегічно важливі райони Авдіївки та Волновахи. Від 2018 року він продовжував службу у стрілецькому батальйоні, демонструючи мужність і відданість.
На жаль, 10 квітня 2025 року біля селища Північне Бахмутського району Олексій загинув, залишаючись спочатку зниклим безвісти. Тільки за результатами ДНК-експертизи було підтверджено смерть 31-річного героя.
Прощання відбулося на площі Героїв Майдану у Знам’янці, а поховали бійця на місцевому цвинтарі — про це повідомляє Знам’янська міська рада у соцмережах.
Історія життя та подвиг Миколи Рущака
Микола Рущак народився 3 серпня 1988 року в селі Соколівське. Після проходження строкової служби в армії він переїхав до Одеси та працював кухарем, ведучи звичайне мирне життя.
З початком війни Микола не вагаючись став на захист Батьківщини добровольцем. Його відвага проявилася під час виконання бойового завдання в селі Кіндратівка на Сумщині, де він загинув 22 липня 2025 року у віці 36 років.
Військовослужбовця майже рік вважали зниклим безвісти, допоки не підтвердили смерть завдяки проведеній ДНК-експертизі.
Попрощатися з Миколою зібралися у рідному Соколівському, поховали його на кладовищі в сусідній Черняхівці — ця інформація надана заступницею голови громади Ольгою Нестеренко для Суспільного.
Пам’ять про наших захисників завжди поруч
Ці прості, але сумні події знову нагадують нам:
- Якою цінною є кожна людська доля;
- Який неймовірний внесок роблять наші воїни для миру;
- Що підтримка і пам’ять — найкращі виявлення шани.
Дух і мужність Олексія та Миколи залишаться в серцях їхніх рідних, друзів і усіх українців.