Росіяни нанесли удар по центру Кропивницького: пошкоджено житло, садок і є постраждалі
16 вересня в Кропивницькому сталося чергове ворожеске нападіння – російські війська завдали удару в самому центрі міста. Про це повідомив голова обласної військової адміністрації Андрій Райкович. Унаслідок обстрілу постраждали четверо людей: троє були госпіталізовані, а одна жінка, що постраждала, відмовилася від лікування у лікарні.
Наслідки обстрілу: що залишилось після удару
За словами посадовця, ворожі снаряди влучили в приватні будинки, дитячий садок і автомобілі, які стояли неподалік. Місцева інфраструктура сильно постраждала, викликавши серйозні незручності для мирного населення.
«На цей момент відомо про четверо постраждалих, трьом із них вже надали медичну допомогу в лікарнях, одна пацієнтка від госпіталізації відмовилася», – розповів Андрій Райкович.
Російські агресори активно застосовують різноманітні види озброєння у своїх атаках: від безпілотників-ударників і ракет до керованих бомб і реактивних систем залпового вогню. Внаслідок таких дій страждають не лише військові об’єкти, а й житлові будинки, навчальні заклади, лікарні та інша життєво важлива інфраструктура у багатьох регіонах України.
Реакція влади та міжнародної спільноти на обстріли
Українська влада у тісній співпраці з міжнародними правозахисниками наполягають, що ці атаки по житлових кварталах, освіті та медичних установах є частиною систематичних воєнних злочинів, які має здійснювати Росія.
Особливо тривожними вважаються удари по об’єктах, що забезпечують населення важливими ресурсами:
- теплом;
- електроенергією;
- водою;
- зв’язком;
- медичною допомогою.
Ці дії створюють умови, які можуть кваліфікуватися як геноцид проти українського народу.
Відомі факти злочинної політики Росії у війні проти України
Під час цієї війни країна-агресор уже неодноразово заявляла про наміри ламати українську ідентичність, і ці слова підтверджувалися конкретними діями:
- насильницька депортація дітей з окупованих територій;
- переслідування осіб із проукраїнською позицією;
- знищення культурних та історичних цінностей;
- масовані обстріли життєво важливої інфраструктури.
Конвенція ООН щодо запобігання геноциду
Конвенція про запобігання злочину геноциду, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, визначає відповідальність країн за попередження та покарання геноциду у будь-яких умовах, будь то мирний або воєнний час.
На сьогодні до Конвенції приєдналися 149 країн, серед яких є й Україна. У тексті документу геноцид тлумачиться як дії з метою цілковитого або часткового знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Ознаки геноциду, згідно з Конвенцією, включають:
- злочини проти життя (вбивства і нанесення тяжких тілесних ушкоджень);
- створення умов, що сприяють фізичному знищенню групи;
- припинення можливості дітонародження;
- насильницька передача дітей іншій групі;
- підбурювання до подібних злочинів.
Попри вагомі докази й численні свідчення, керівництво Росії заперечує цілеспрямовані удари по цивільним об’єктам і тяжкі наслідки для мирного населення України.
