Кропивницький святкує десятиріччя з дня зміни назви міста (ФОТО)

Written By: author avatar Олекса Тихій

14 Липня, 2026

Кропивницький святкує 10 років з новою назвою: історія та події ювілею


14 липня Кропивницький відзначає десятирічний ювілей із моменту отримання нової назви. Урочистості пройшли у затишному Театральному сквері біля пам’ятника Марку Кропивницькому, зібравши мешканців міста, які згадували важливі історичні події та долучалися до святкової атмосфери.

Святкування у Театральному сквері: що відбулося?

Захід розпочали з покладання квітів до монумента видатному діячеві театру та хвилини мовчання, присвяченої пам’яті воїнів, що віддали життя за незалежність України.

Затим на сцені проявив свій талант Муніципальний молодіжний сучасний ансамбль «Аніма», виконавши низку музичних номерів. Для гостей підготували цікаві локації:

  • майстер-класи для дітей і дорослих;
  • фотозони з тематичними аксесуарами;
  • аквагрим у патріотичних кольорах;
  • акція «Читацький портрет міста»;
  • творча студія «Як стати Корифеєм».

Історичний контекст перейменування

Історик і громадський діяч Юрій Митрофаненко нагадав присутнім, що 14 липня 2016 року Верховна Рада ухвалила рішення про перейменування Кіровограда на Кропивницький в рамках декомунізаційного закону. Цей крок став символом перемоги української ідентичності та прагнення міста до національного відродження.

Чому саме Кропивницький?

Назва міста увіковічнює пам’ять Марка Кропивницького — засновника українського професійного театру, чия творчість стала одним із стрижнів формування національної свідомості у ХІХ столітті. Саме в театрі тоді звучала жива українська мова, що надавало мистецтву особливого значення у культурній боротьбі.

Як зауважив Юрій Митрофаненко, сьогодні серед десятків громадських ініціатив, фестивалів і брендів, у назвах яких присутнє скорочення «Кроп», регулярно підтверджується міцний зв’язок з українською історією та культурою.

Перешкоди на шляху перейменування: що було за кадром?

Процес міського перейменування виявився непростим і викликав гостру суспільну дискусію. Було кілька варіантів назви, серед яких:

  1. Златопіль;
  2. Ексампей;
  3. Інгульськ;
  4. Кропивницький.

Проросійські сили активно виступали за відновлення імперської назви Єлисаветград. На їхньому боці були окремі народні депутати, представники міськради, а також власники великих підприємств і культурні діячі, які згодом фігурували у розслідуваннях щодо корупції та державної зради.

Прихильники імперської назви, переважно парафіяни УПЦ МП, влаштовували протести з антиукраїнськими гаслами, провокували конфлікти і відкрито принижували ветеранів АТО. Також великі бізнесмени організовували масові мітинги, зокрема під Верховною Радою, залучаючи свої трудові колективи.

В соцмережах, зокрема у забороненій сьогодні «Вконтактє», функціонували проросійські спільноти, які просували імперські ідеї, намагаючись вплинути на громадську думку.

Активна громадськість та ініціатива «Українському місту – українську назву»

Напротивагу цим рухам сформувалася потужна ініціативна група, яка протягом 2015-2016 років наполегливо боролася за єдину українську назву – Кропивницький. Це стало прикладом згуртованості і патріотизму перед викликами та загрозами з зовнішніх і внутрішніх джерел.

Державне визнання нового імені міста завершилося у 2016 році, однак спроби перейменувати також всю Кіровоградську область на Кропивницьку досі не отримали підтримки через складнощі з внесенням змін до Конституції.

Світлини з урочистостей

Нижче – унікальні фотокадри з подій 14 липня 2026 року:

Урочистості в Кропивницькому
Театральний сквер під час святкування
Покладання квітів до пам’ятника
Гості заходу
Музичний виступ ансамблю
Фотозони та майстер-класи
Тематичні локації
Публіка на святковому заході

Історія перейменування Кропивницького: ключові факти

Верховна Рада офіційно ухвалила перейменування 14 липня 2016 року на підставі закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Серед ініціаторів постанови були народні депутати:

  • Олександр Горбунов;
  • Станіслав Березкін;
  • Дмитро Лінько;
  • Ольга Червакова;
  • Іван Крулько;
  • Альона Шкрум.

Цей крок символізує нову сторінку у житті міста, подолання радянських та імперських догм, повернення до власних коренів і формування сучасної української ідентичності.

Додатково рекомендуємо прочитати: «Батько театру світового рівня: що необхідно знати про Марка Кропивницького?»

різне