Коли президент США Дональд Трамп розпочав конфлікт із Іраном, одним із його ключових завдань було перешкодити Тегерану фінансувати союзні з ним групи на Близькому Сході. За словами Трампа, саме ці формування несуть відповідальність за поранення та загибель десятків американських військових. Проте питання, чи допомагає Росія Ірану у завданні ударів по військових США, здається, не викликає у Трампа особливої зацікавленості. Така позиція стала для нього звичною, про що інформує CNN.
Останні свідчення міністра оборони США Піта Гегсета перед сенатським комітетом минулого тижня підтверджують це. На питання про те, чи сприяють Китай і Росія Ірану, Гегсет зазначив, що обидві держави певною мірою підтримують дії Ірану. Водночас державний секретар США Марко Рубіо уникнув відповіді на аналогічне запитання під час зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.
Пізніше Дональд Трамп опублікував допис у соціальних мережах, що суперечив позиції Гегсета. Президент заявив, що, на його думку, Китай і Росія «не беруть участі» у конфлікті США та Ірану, оскільки лідери цих країн запевнили, що не постачають озброєння Тегерану. Він додав:
– «Я їм довіряю. Можливо, щось і відбувається, але поки що це не є суттєвим».
Однак Росію звинувачують не лише у можливому постачанні озброєнь Ірану. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Москва надала Ірану супутникові знімки американських баз.
Коли Дональда Трампа запитали про це 27 липня, він знову зменшив значення події, заявивши, що це не матиме значного впливу. Він пообіцяв:
– «Ми з’ясуємо правду. Я спитаю про це російського диктатора Володимира Путіна».
Варто зазначити, що це не нова тема для переговорів із Путіним. Перша публікація CNN з цього приводу з’явилася ще на початку березня, коли, за даними кількох джерел у американських спецслужбах, уперше з’явилися повідомлення про передачу Росією розвідувальних даних Ірану про місця розташування військових об’єктів США. New York Times повідомляла, що американські та європейські чиновники вважають, що Москва також постачала Ірану безпілотні літальні апарати та запасні частини до них, проте Кремль це заперечував.
Реакція Трампа на березневу публікацію CNN була схожою: він заявив, що результати перших днів конфлікту свідчать про незначущість цього факту. Один із провідних переговорників Трампа, Стів Віткофф, стверджував, що категорично закликав Росію утриматися від надання Ірану інформації про цілі та іншої підтримки. Однак сам Дональд Трамп ніколи не висловлювався з цього приводу так категорично.
Навіть після того, як цього місяця внаслідок іранських ударів загинули ще кілька американських військовослужбовців, це питання, судячи з усього, не викликає у Трампа особливого занепокоєння.
Ця ситуація нагадує період першої каденції Трампа, коли також були отримані розвідувальні дані, що дозволяли пов’язувати Росію з атаками на американських військових. Тоді йшлося про те, що РФ начебто призначала винагороду за ліквідацію військовослужбовців США в Афганістані.
– Спочатку Трамп заперечував, що був усно проінформований про це.
– Проте ЗМІ повідомляли, що відповідна інформація була у його щоденному брифінгу в лютому 2020 року, який він, імовірно, не прочитав повністю.
– Білий дім отримав ці розвідувальні дані ще на початку 2019 року.
Президент назвав цю історію потенційною «містифікацією» та «фейковими новинами», а через кілька тижнів після появи повідомлень повідомив, що відмовився порушувати це питання під час телефонної розмови з Путіним. Він заявив Axios:
– «Я ніколи не обговорював це з Путіним. Я б обговорив, у мене з цим немає проблем».
Адміністрація Трампа також наголошувала, що розвідувальні дані мали низький ступінь точності, а у 2021 році адміністрація Джо Байдена визнала, що ЦРУ володіє щодо них лише «низькою або помірною впевненістю». Однак це лишає відкритим подібний сценарій. З огляду на те, що йдеться про життя американських військових, це питання зазвичай мало б викликати інтерес у президента США.
Водночас Дональд Трамп продовжив свою звичну практику — він провів очевидну аналогію з діями Сполучених Штатів. Під час першої каденції він порівняв можливість того, що Росія призначає винагороду за вбивство американських військових, із допомогою, наданою США антирадянським угрупованням в Афганістані у 1980-х роках. Він зауважив:
– «Росія скаже: ми робимо те саме проти них, чи не так?»
Проблема такої позиції полягає не лише в тому, що вона ставить США на один моральний рівень із Росією. Вона також сигналізує Кремлю, що будь-яка підтримка Ірану у націлюванні на американські війська, якщо це відбувається, для Дональда Трампа не є «червоною лінією», підкреслюють експерти CNN.
Аналітики не вважають несподіваною ймовірну російську допомогу Ірану з націлюванням на американські об’єкти у регіоні. Це пояснюється тісним стратегічним партнерством між двома країнами, які мають спільний інтерес — послаблення або повне усунення впливу США в їхніх самопроголошених сферах впливу.
Зокрема, у статті В’ячеслава Ліхачова «Кремль у плюсі, світ у заручниках: чому перемир’я США та Ірану не пережило навіть місяця» розглядаються такі теми:
1. Хто порушив нетривалу угоду про припинення вогню на Близькому Сході.
2. Чому Ормузька протока знову опинилася у центрі глобальної кризи.
3. Як Росія використовує ці події у власних геополітичних інтересах.
