Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті детально аналізує ситуацію на фронті в період оголошеного режиму тиші з 9 по 11 травня. Незважаючи на домовленість про припинення вогню, бойові дії між українськими та російськими військами не припинилися повністю. Хоча на деяких ділянках фронту спостерігалося зниження інтенсивності зіткнень, постійні тактичні завдання робили дотримання перемир’я неможливим.
Аналітики ISW наголошують на тому, що єдина публічна умова, пов’язана з режимом припинення вогню, була пов’язана з дозволом Президента України Володимира Зеленського на проведення параду в Москві. Українська сторона своєю чергою гарантувала відсутність ударів по Красній площі 9 травня та дотрималась цієї обіцянки.
Водночас сторони продовжували обмінюватись взаємними звинуваченнями у порушенні режиму тиші. Експерти вважають, що дотримання перемир’я без чітко встановлених механізмів виконання, моніторингу й процесів врегулювання спірних питань є вкрай малоймовірним.
Під час перемир’я російські війська активно здійснюють ротації, посилюють підкріплення, проводять перегрупування та оптимізують логістичні ланцюжки. За даними Інституту, ці дії свідчать про підготовку до майбутніх наступальних операцій.
Щодо оперативних результатів, ISW підкреслює, що:
– Російські війська не досягли жодних значущих оперативних успіхів протягом останнього року.
– Українська армія успішно стримала наступальні дії супротивника на полі бою.
– Відсутність вагомих досягнень російської сторони пояснює відсутність привітань із 9 травня для диктатора Володимира Путіна.
У контексті досягнень обох учасників бойових дій у звіті відзначено, що:
1. Весняно-літній наступ російської армії 2026 року триває, однак відзначається мінімальним прогресом.
2. Окупантам вдалося проникнути до Костянтинівки вперше у жовтні 2025 року, але за пів року з цієї позиції суттєвого успіху не зафіксовано.
3. Українські військові досягли найбільших успіхів зимою та навесні 2026 року, починаючи з операції в Курській області РФ у серпні 2024 року.
4. Українські сили повернули більше територій, ніж росіяни загарбали у квітні 2026-го.
Конкретні звільнені території включають:
– Значну частину Куп’янська (весна 2025 року).
– Понад 400 квадратних кілометрів на Півдні України.
– Кілька населених пунктів на заході Запорізької області.
Аналітики виділяють стратегічні наслідки українських контратак, зокрема:
– Вони спричинили ланцюгові оперативні та стратегічні проблеми для російських військ під час весняно-літнього наступу 2026 року.
– Росія була змушена балансувати між захистом від контратаких та розподілом ресурсів і сил по пріоритетних ділянках фронту.
Додатково, у звіті зазначено, що посилені удари Збройних сил України середньої дальності значно ускладнили можливості Росії наступати. На результати противника вплинули також наступні чинники:
– Блокування системи Starlink.
– Військові та санкції щодо нафтової і газової інфраструктури РФ.
Ці удари серйозно порушили функціонування російських систем зв’язку на лінії фронту та ефективність операцій безпілотників, що спричинило зниження доходів Росії від експорту нафти і газу.
Останніми днями на фронті відзначаються такі тенденції:
– Російське військове керівництво поставило завдання окупантам дійти до околиць Краматорська до 30 травня.
– За інформацією Сил оборони, такі плани від ворога не вперше звучать у публічній площині, водночас темпи просування ворожих сил значно повільніші за заявлені.
– Російські війська проводили атаки на північному сході від Костянтинівки та у Запорізькій області, проте завдяки українським контратакам вони не змогли просунутися.
