Під час повномасштабної війни в Україні значних пошкоджень зазнали численні об’єкти культурної спадщини, зокрема й ті, що входять до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Про це в інтерв’ю громадській ініціативі «Голка» розповів заступник міністра культури Іван Вербицький.
За його словами, з початку широкомасштабного вторгнення було зруйновано або зазнало пошкоджень 1723 культурних об’єкти. Найбільші втрати – у прифронтових і деокупованих регіонах. До п’ятірки найпостраждаліших областей увійшли:
– Харківська область – 349 об’єктів;
– Херсонська область – 302 об’єкти;
– Одеська область – 200 об’єктів;
– Донецька область – 195 об’єктів;
– Київ та Київська область – 173 пам’ятки.
Окрім того, пошкодження отримали 2524 об’єкти культурної інфраструктури, включно з бібліотеками, музеями, будинками культури та іншими установами, із яких 513 об’єктів було повністю знищено.
Особливу увагу приділено також пам’яткам, що мають статус Світової спадщини ЮНЕСКО, серед яких історичні центри Львова та Одеси, а також архітектурні ансамблі Софійського собору та Києво-Печерської лаври у столиці.
У Міністерстві культури відзначають, що для збереження об’єктів культурної спадщини триває тісна співпраця із Силами оборони України. Створено спеціальний підрозділ, який бере участь у розробці рішень щодо евакуації музейних цінностей і захисту культурних пам’яток.
Заступник міністра культури зазначив:
«Представники підрозділу долучаються до розробки нормативно-правових актів, зокрема надавали пропозиції щодо евакуації музейних предметів і цінностей. Цілеспрямоване знищення культурної спадщини України є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Крім того, стаття 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду кваліфікує прямі атаки на споруди, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, а також історичні пам’ятки, як воєнні злочини».
Водночас експерти підкреслюють, що загрози для культурних пам’яток існують не лише через бойові дії. Голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів наголосила на важливості посилення законодавчого захисту культурної спадщини в Україні. Вона закликала Верховну Раду якнайшвидше вдосконалити законопроєкт №11481, спрямований на охорону пам’яток, та уникнути внесення змін, які могли б послабити його ефективність в інтересах забудовників.
Нещодавно від обстрілів постраждали такі пам’ятки культури:
1. У Києві уламки російського безпілотника пошкодили будівлі на вулиці Банковій, зокрема архітектурну пам’ятку з 56 квартирами, внаслідок чого загинули двоє осіб. Київська міська адміністрація створила спеціальну комісію для оцінки і відновлення пошкоджених будівель. Серед постраждалих – Будинок письменників, де вибито вікна й пошкоджено фасад, а також Садиба Сари Бродської, що має важливе культурне значення для столиці.
2. Внаслідок російської атаки було пошкоджено пам’ятку архітектури національного значення – ансамбль Бернардинського монастиря у Львові. Комплекс розташований у межах історичного ареалу Львова, який перебуває під міжнародним захистом. Пожежа охопила частину примурних будівель монастиря, а ступінь ушкоджень наразі встановлюють фахівці.
3. У Львові також постраждала будівля Львівського органного залу: вибито близько десятка великих історичних вікон. Попри це, концертний зал продовжує функціонувати, а найближчим часом заплановані оперативні протиаварійні роботи для відновлення.
Таким чином, масштаби руйнувань культурної спадщини України надзвичайно великі, що підкреслює важливість як міжнародної, так і внутрішньої підтримки для збереження національного надбання.
