Тема, що розділяє аудиторію
П’ятнадцяте видання звіту, підготовленого Інститутом досліджень журналістики Reuters на основі анкетування майже 100 тисяч учасників у 48 країнах світу, вперше систематично проаналізувало, як споживачі медіа оцінюють якість висвітлення шести масштабних міжнародних тем:
- інфляції та зростання вартості життя;
- міграції;
- другого президентського терміну Дональда Трампа;
- глобальної зміни клімату;
- війни в Україні;
- конфлікту на Близькому Сході.
Отримані дані виявили чітку тенденцію: оцінка висвітлення української війни суттєво корелює з рівнем довіри людей до новин узагалі, а також із їхніми політичними вподобаннями.
Для прикладу, у Франції серед респондентів, які впевнені у достовірності медіа, баланс позитивних і негативних оцінок української тематики був позитивним — плюс 20 відсоткових пунктів. Водночас серед тих, хто не довіряє новинам, цей показник знизився до мінус 9 пунктів, а серед недовірливих із правими політичними поглядами — до мінус 31 пункту.
Подібна поляризація спостерігалася і у Норвегії, де розбіжність в оцінках висвітлення війни в Україні між лівими та правими респондентами була меншою, ніж щодо інших тем (від плюс 10 до плюс 1 пункту). Водночас за іншими питаннями, зокрема міграцією, контраст у поглядах досягав десятків пунктів.
Автори дослідження відзначають, що в цілому довіра до новин у 2026 році опустилася до найнижчого рівня за весь період спостережень: показник знизився у 29 із 48 охоплених ринків. Факторами, що сприяли цьому падінню, дослідники визнають тривалу геополітичну нестабільність — зокрема, війну в Україні, конфлікт на Близькому Сході, а також економічні і політичні потрясіння, пов’язані з другим терміном Дональда Трампа.
Війна в Україні і другий термін Трампа: різні оцінки аудиторії
Особливу увагу викликає пряме порівняння двох тем, які були в центрі моніторингу звіту — війни в Україні та другого президентського строку Дональда Трампа. На більшості досліджених ринків висвітлення українського конфлікту отримує позитивніші оцінки, ніж опис ролі Трампа.
У Великій Британії ця різниця була особливо виразною:
- серед лівих респондентів чистий індекс оцінки висвітлення війни в Україні сягав +10 пунктів;
- серед усієї вибірки — +8 пунктів;
- серед правих — позитивні +1 пункт.
Натомість тема Трампа отримала негативні оцінки в усіх групах:
- серед лівих — мінус 10;
- у загальній вибірці — мінус 6;
- серед правих — мінус 17 пунктів.
Розрив між оцінками тем сягає 18-20 пунктів.
У Франції ситуація подібна: серед респондентів, що довіряють новинам, висвітлення війни в Україні було оцінено на +20 пунктів, що на 6 пунктів більше, ніж оцінка теми Трампа (+14). У той же час у недовірливої аудиторії різниця практично зникає: обидві теми отримали приблизно однаково негативні відгуки — мінус 31 щодо України та мінус 30 пунктів щодо Трампа, що фактично лежить у межах статистичної похибки.
Дослідники не дають прямої інтерпретації цієї різниці, однак сама тенденція свідчить про те, що там, де тема Трампа тісно пов’язана з внутрішньополітичною поляризацією, війна в Україні сприймається як зовнішній фактор і, отже, менше розколює аудиторію за політичним напрямком.
Український конфлікт впливає на політичні процеси у Центральній та Східній Європі
Війна в Україні виявилася не лише індикатором споживання новин, а й активним чинником виборчих кампаній у сусідніх державах.
Зокрема, у Болгарії, згідно зі звітом, парламентські вибори у квітні 2026 року виграла коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом Руменом Радєвим — політиком із проросійськими поглядами. Радєв підтримує зближення з Росією і виступає проти військової підтримки України. Дослідники зазначають, що такий результат виборів може в перспективі вплинути на зміну зовнішньополітичного курсу країни.
В Угорщині офіційна виборча кампанія правлячої партії "Фідес" у 2026 році зосереджувалася на критичному ставленні до України, формуючи антиукраїнський наратив, стверджуючи, що країна стоїть перед неминучою війною. Опозиційна партія "Тиса" під керівництвом Петра Мадяра натомість акцентувала виборчу кампанію на внутрішніх проблемах — корупції та економічних викликах.
Відлуння у структурах медіа
Війна в Україні позначилася також на внутрішній організації роботи великих медіа-компаній. Зокрема, у американській частині звіту повідомляється, що власник Washington Post Джефф Безос оголосив про скорочення третини штату редакції. У рамках реорганізації були ліквідовані спортивний відділ, значно зменшено міжнародний сегмент (спеціально — кореспондентський корпус, що працював в Україні), а також скорочено відділи, які висвітлюють Близький Схід і технологічні новини.
У розділі, присвяченому Норвегії, відзначається, що на початку 2026 року війна в Україні тривала, а геополітична напруга посилилася на тлі заяв США про потенційну загрозу вказаній території Гренландії. Проте ці теми втратили лідируючі позиції у новинах після появи інформації про скандал, пов’язаний із справою Джеффрі Епштейна.
Відсутність української перспективи
Варто підкреслити, що сама Україна не входила до вибірки опитування: онлайн-анкета YouGov, на якій базувався звіт, охоплює лише країни з високим рівнем інтернет-проникнення та стабільною методологією, і Україна серед них не представлена. Це означає, що глобальне бачення медійного висвітлення війни формується виключно через призму аудиторій інших держав — Франції, Норвегії, Болгарії, Угорщини, США, — а власне українське сприйняття цієї теми в рамках дослідження відсутнє.
Матеріал підготовлено на основі даних Reuters Institute Digital News Report 2026 (Reuters Institute for the Study of Journalism, 15-те видання, опубліковано 2026 року). Для аналізу використовувалися інструменти штучного інтелекту.
