Війна Росії проти України стає однією з найгостріших перевірок для єдності БРІКС у контексті саміту, який відбудеться 12–13 вересня у Нью-Делі. Учасники цього об’єднання демонструють суттєві розбіжності у ставленні до Москви, їхніх взаємин із Заходом та інших актуальних міжнародних конфліктів. Саме через це їм буде вельми складно виробити узгоджену спільну позицію.
Індія прагне уникнути перетворення БРІКС на блок, явно спрямований проти західних країн, тоді як Китай продовжує підтримувати тісні союзи з Росією та Іраном.
Розбіжності всередині БРІКС
Індія, яка є організатором цього саміту, намагатиметься утримувати баланс між партнерськими відносинами з Росією та Китаєм, з одного боку, і співпрацею зі Сполученими Штатами та іншими західними державами — з іншого.
Серед учасників заходу очікуються такі видатні політичні постаті:
- Лідер Китаю Сі Цзіньпін,
- Російський диктатор Володимир Путін,
- Президент Ірану Масуд Пезешкіан.
Путін вже прибув до Індії, і це його перший особистий візит на саміт БРІКС за межами Росії з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді планує провести перемовини як із лідерами держав-учасниць, так і з представниками ООН та регіональних об’єднань.
Однією з ключових причин внутрішніх протиріч у складі БРІКС залишається різне ставлення країн-учасниць до міжнародних криз та конфліктів. Росія посідає одну з провідних ролей у групі, і Іран, який приєднався у 2024 році, теж є важливим гравцем. Китай підтримує міцні політичні й економічні зв’язки як з Москвою, так і з Тегераном.
Водночас Індія продовжує співпрацювати з Росією у сферах енергетики та оборони, але водночас поглиблює стратегічні партнерства зі Сполученими Штатами. У питанні війни між Росією та Україною Нью-Делі закликає шукати діалог та дипломатичні шляхи, уникаючи однозначного вибору на користь однієї зі сторін. «Глобальний Південь — це далеко не однорідна спільнота», — зазначив аналітик Міжнародної кризової групи Правін Донті.
Додатковим фактором політичної розбіжності у БРІКС стала війна США проти Ірану. Китай і Росія підтримували Іран на міжнародній арені, тоді як Індія займає більш стриману позицію. Своєю чергою, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати мають власні складні й непередбачувані відносини з Іраном.
Індія та Китай: суперництво та пошук співпраці
Саміт матиме також важливе значення для відносин між Індією та Китаєм. Сі Цзіньпін відвідає Нью-Делі уперше після семирічної перерви. Після прикордонного загострення 2020 року відносини між двома країнами дещо покращилися, однак Китай лишається головним стратегічним конкурентом Індії.
Крім того, Пекін і Нью-Делі мають різне бачення ролі БРІКС у глобальній політичній системі. Китай розглядає цю організацію як інструмент для протистояння Сполученим Штатам, натомість Індія ставиться до такого підходу з обережністю і прагне запобігти формуванню відверто антизахідного союзу.
Аналітик Донті підкреслює: «Індія демонструватиме свою стратегічну автономію, залишаючись учасником незахідного об’єднання, водночас визнаючи корисність взаємодії з Китаєм — своїм головним стратегічним суперником».
БРІКС шукає альтернативу американському долару
Ще одним пріоритетним питанням на порядку денному є зниження залежності від американського долара. Країни БРІКС розглядають можливість розширення торгівлі у власних національних валютах та створення платіжних систем, які дозволять обмежити вплив західних фінансових інституцій.
Це особливо актуально для Росії у світлі західних санкцій, що сильно ускладнюють її економічні операції.
Однак досягти таких цілей буде непросто із-за значних відмінностей у фінансових системах, валютах і економічних інтересах держав-учасниць.
Про це повідомляє інформаційна агенція Associated Press.
Зустрічі лідерів БРІКС: проблеми у взаємодії
Під час попереднього саміту у Бішкеку делегація Росії на чолі з Володимиром Путіним зустрілася з китайською делегацією. Путін намагався переконати Сі Цзіньпіна у світлому спільному майбутньому двох країн, але результат виглядав досить обмеженим.
Китай висловив рф вимогу не порушувати питання будівництва нового газопроводу «Сила Сибіру-2», на який Москва розраховувала як на заміну втрачених європейських ринків збуту. Пекін готовий погодитися на контракт лише за умови, що ціна на газ залишатиметься на рівні внутрішнього російського ринку — приблизно 50 доларів США за тисячу кубометрів.
Читай нас у Telegram та Sends.
Завантажуй наш мобільний додаток
- Доступний у Apple Store
- Доступний у Google Play
На додачу, для тих, хто цікавиться, у нас є корисні відео для перегляду, які висвітлюють актуальні події:
- Відео з посиланням https://cdn-cabinet.ua.news/uploads/images/talents.mp4
- Відео з посиланням https://cdn-cabinet.ua.news/uploads/images/gf/cv-banner.mp4
