Президент Росії Володимир Путін прибув до Китаю з офіційним візитом у непростий для Москви час, коли країна стикається з рядом внутрішніх викликів. Основними труднощами є незначний поступ російської армії в Україні, численні удари безпілотників по території РФ, серйозні економічні проблеми та зростаюча втома населення від тривалої війни. На цьому фоні Китай має значні важелі впливу завдяки своєму потужному економічному потенціалу та може висувати власні умови у двосторонніх відносинах. Таку оцінку надає видання The New York Times, передає «Главком».
Незважаючи на те, що Росія позиціонується як «молодший партнер» у відносинах із Китаєм, вона зберігає стратегічну важливість завдяки найбільшому у світі ядерному арсеналу. Цей фактор набуває особливої ваги перед обличчям потенційного суперництва між світовими наддержавами з приводу Тайваню. Крім того, Москва активно просуває себе як лідера нового світового порядку, альтернативного західному, котрий підтримує і Пекін.
Нові перспективи для подальшого зближення двох країн відкриває війна проти Ірану, розпочата Сполученими Штатами та Ізраїлем. Політика колишнього президента США Дональда Трампа, який відвідав Пекін за п’ять днів до Путіна, спровокувала заворушення в Перській затоці, що негативно вплинуло на стабільність постачання енергоресурсів до КНР. У цій ситуації Росія прагне запропонувати себе як надійну логістичну альтернативу традиційним постачанням із Близького Сходу. Особливе значення ця обставина має для реалізації відкладеного раніше проєкту газопроводу «Сила Сибіру 2», який має пролягати через територію Монголії. Раніше Пекін вагався через вимоги зниження цін і побоювання надмірної енергетичної залежності.
Президент Китаю Сі Цзіньпін, приймаючи Путіна відразу після візиту Дональда Трампа, прагне підкреслити статус своєї країни як незамінного гравця на світовій арені, котрий одночасно будує рівноправні відносини з США і підтримує стратегічне партнерство з Росією. Спільним завданням для керівництва обох держав є протидія домінуванню Америки у глобальній політиці. Незважаючи на заклики Пекіна утриматися від застосування ядерної зброї, Москва продовжує діяти автономно: наразі російські збройні сили проводять ядерні навчання на території Білорусі, куди було раніше переміщено відповідні зразки озброєння. Водночас Китай розглядає Росію як передбачуваного і надійного партнера, на відміну від США.
Залежність Росії від Китаю все більш помітна не лише на політичному чи економічному рівні, а й у повсякденному житті:
– Російські автошляхи заповнені транспортними засобами з КНР;
– Московські школи переповнені учнями, які вивчають китайську мову;
– Через тривалу кризу на Близькому Сході сотні тисяч росіян обирають відпочинок на китайському острові Хайнань, скориставшись безвізовим режимом.
Крім того, бізнес обох країн успішно пристосувався до західних санкцій: тепер банківські операції виконуються за час, що не перевищує пів години, тоді як раніше ця процедура тривала тижнями.
Путін приземлився в Пекіні увечері 19 травня, де його зустрічали почесний караул і спеціально організована група з прапорами Росії та Китаю. На світлинах очевидно, що учасники заходу в уніформі синхронно вигукували привітання і скандували лозунги на адресу президента РФ.
Варто нагадати, що візит Володимира Путіна відбувся всього через кілька днів після зустрічі глави КНР Сі Цзіньпіна з тодішнім президентом США Дональдом Трампом. За інформацією South China Morning Post, Пекін намагається зберігати баланс у взаєминах і з Москвою, і з Вашингтоном на тлі загострення глобальної геополітичної напруги.
При дипломатичних зустрічах Китай демонструє ступінь уваги або невдоволення через ранг делегата:
1. Відправка посадовця нижчого рівня сигналізує про дистанцію або незадоволення.
2. Надсилання високопоставленого і впливового представника є знаком глибокої поваги.
При прибутті Дональда Трампа до Пекіна усе супроводжувалося урочистостями: військовий оркестр, почесна варта, сотні молодих людей із прапорами. Водночас ключовий сигнал китайської сторони був закодований у особі посадовця, який зустрічав американського президента біля трапу літака — віцепрезидента КНР Хань Чжена.
