Світова система безпеки на морі переживає найсерйознішу кризу за останні десятиліття. Напруга навколо Ормузької протоки є лише одним із проявів більш ширшого процесу, що вже охопив низку акваторій і морів.
Оглядач Саймон Тісдалл у своїй колонці для The Guardian стверджує, що сучасна політика Вашингтона щодо Ормузької протоки дедалі більше спрямована на захист власних економічних інтересів, а не дотримання міжнародного порядку. Зокрема він підкреслює, що основний принцип свободи мореплавства (mare liberum), який століттями служив фундаментом міжнародного морського права, зараз опинився під загрозою.
Нагадаємо ключові моменти, позначені автором:
- Держсекретар США Марко Рубіо ще в червні зазначав, що жодна держава не має права стягувати збори за проходження міжнародними водними шляхами.
- Втім, колишній президент Дональд Трамп згодом припускав можливість впровадження таких платежів.
- Меморандум між США та Іраном фактично визнав право Тегерана й Омана отримувати прибуток від транзиту через Ормузьку протоку.
Ця суперечливість, на думку Тісдалла, ілюструє руйнування міжнародного консенсусу щодо свободи судноплавства.
Одним із найризикованіших наслідків цієї тенденції є поява сучасних форм каперства, що нагадують історичне явище, офіційно заборонене Паризькою декларацією 1856 року. Проте тепер мова йде про проксі-сили: наприклад, підтримувані Іраном хусити атакують судна біля Баб-ель-Мандебської протоки. Формально вони не є частиною державного флоту, але отримують зброю та підтримку Тегерана.
Окрему увагу автор приділяє глобальній морській безпеці, акцентуючи на таких ключових напрямках:
-
Океани, Європа та тіньовий флот Росії
- Росія застосовує цивільні судна, відомі як «тіньовий флот», для гібридних операцій.
- Західні держави висловлювали побоювання щодо розвідки та картографування підводної інфраструктури, а також збору розвідувальних даних поблизу комунікаційних кабелів у Балтійському і Північному морях.
-
Індо-Тихоокеанський регіон
- Китай розпочав будівництво штучних островів у Південнокитайському морі.
- Проводить регулярні військові навчання поблизу Тайваню.
- Недавні бойові стрільби китайського есмінця у виключній економічній зоні Японії за участю російського військового корабля викликали додаткове занепокоєння.
- Європейський театр морського протистояння
- Після втрат Чорноморського флоту Росія активізує дії в Балтійському морі, Північній Атлантиці та Ла-Манші.
- Зафіксовано випадки ушкодження підводних кабелів і трубопроводів.
- Інциденти за участю російських суден поблизу Британії свідчать про загострення конфронтації між Росією та НАТО.
Дедалі більше країн посилюють свої військово-морські можливості:
- Великобританія оновлює свої засоби ядерного стримування на морі.
- Австралія розвиває програму атомних підводних човнів.
- НАТО переглядає свої пріоритети в оборонній сфері, віддаючи особливу увагу морській безпеці.
Тісдалл підкреслює, що світ повертається до системи, де ключову роль відіграють не норми міжнародного права, а сила держав. На його думку, нинішній морський хаос більше схожий не на класичне піратство, а на «неокаперство».
Події останніх тижнів свідчать про загострення боротьби за контроль над стратегічними морськими шляхами:
- Після нової ескалації конфлікту між США та Іраном Вашингтон зосередив увагу на забезпеченні свободи судноплавства в Ормузькій протоці.
- Тим часом підтримувані Тегераном хусити відкрили новий фронт у Червоному морі, здійснивши атаки на нафтові танкери біля Баб-ель-Мандебської протоки.
Раніше медіа «Фокус» повідомляло про те, що російський «тіньовий флот» масово уникає проходження через Ла-Манш. Це пов’язано з тим, що суда російського флоту почали уникати британських і французьких територіальних вод після серії затримань, здійснених відповідними правоохоронними органами.
Також стало відомо, як адміністрація Трампа попереджала Україну. Генеральний директор Chevron Майк Вірт звернувся до адміністрації Дональда Трампа зі скаргами на атаки українських сил на танкери у Чорному морі.
