Попри сповільнення наступальної операції на фронті, зростання військових витрат і серію цілеспрямованих ударів по нафтопереробних заводах та сховищах на території Російської Федерації, президент Володимир Путін не подає жодних сигналів щодо зупинки війни. Навіть після візиту директора ЦРУ Джона Раткліффа до Москви, під час якого представники американської сторони докладно виклали негативну воєнну та економічну ситуацію й закликали Кремль до укладення мирної угоди, Путін залишається переконаним у власній перемозі, повідомляє The New York Times.
Президент неодноразово натякав на те, що становище української сторони є гіршим за російське, попереджаючи, що Україна «випустила джина з пляшки», завдаючи ударів по цивільній економіці Росії, а тому має очікувати жорстку ескалацію у відповідь. За словами директора Берлінського Центру Карнегі з Росії та Євразії Олександра Габуєва,
– Путін вважає, що Росії досить просто діяти ефективніше за Україну,
– вважає, що Київ «розвалиться» у разі тривалої протидії.
За словами Габуєва, Путін систематично недооцінює стійкість України, хоча Київ дійсно зіштовхується із серйозними викликами:
1. дефіцит особового складу,
2. обмежені фінансові ресурси для оборони,
3. гостра нестача засобів протиповітряної оборони.
Через війну в Ірані, що вичерпала запаси перехоплювачів, західні союзники різко обережніші у наданні допомоги. Водночас Москва виробляє щомісяця десятки балістичних ракет, яких не вистачає Україні. За інформацією української військової розвідки, Росія звертається по додаткові балістичні ракети до Північної Кореї. Габуєв зазначив, що цей дисбаланс, імовірно, зміцнює переконання Путіна в критичній перевазі, через що Кремль зима прагнутиме «зламати» Україну, руйнуючи цивільну інфраструктуру та військові об’єкти виробництва.
Ситуація всередині Росії виглядає набагато гіршою порівняно з минулим роком. Переважну частину 2025 року російська армія щомісяця захоплювала десятки квадратних миль української території. Контакти Кремля з адміністрацією Трампа також вселяли Москві надію на швидке припинення конфлікту. Станом на сьогодні все кардинально змінилося.
Аналітик Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки Яніс Клюге констатує: «Найсуттєвіший виклик для Путіна тепер полягає в тому, що очікування еліти змінюються. Ситуація кардинально відрізняється від тієї, що була рік тому. Якщо дивитися в майбутнє очима московської еліти, стає очевидно, що рух іде в неправильному напрямку».
На фронті з 1 червня російська армія збільшила контрольовану територію лише на 68 квадратних миль, при цьому основна присутність зосереджена на найбільш укріпленій ділянці фронту — у Донецькій області, свідчать дані фінської аналітичної компанії Black Bird Group.
Попри візит Раткліффа, не спостерігається жодних ознак швидкого відновлення мирних переговорів. Як заявив речник Кремля Дмитро Пєсков після завершення візиту, «тема мирних перемовин наразі повністю заморожена, нових ідей немає».
Далекобійні удари Збройних Сил України спонукають російське керівництво задумуватися про подальший розвиток ситуації. Київ активізує розробку власних балістичних ракет, а президент Володимир Зеленський висловив сподівання отримати «конкретні результати» за цим напрямом до кінця поточного року.
У Росії побоюються можливої нової хвилі мобілізації для поповнення армії після парламентських виборів, які відбудуться наступного місяця. Крім того, країна страждає через дефіцит пального на заправках по всій території. Російська економіка також відновлюється після повторних атак на склади двох найбільших компаній електронної комерції — Wildberries та Ozon.
Змінюються і суспільні настрої. Частка росіян, які підтримують дії армії у війні проти України, впала до найнижчого рівня від початку вторгнення. Це підтверджують результати опитування незалежного Левада-Центру, проведеного минулого місяця. Погіршилися також економічні очікування — особливо після підвищення податків, запроваджених владою для покриття різкого зростання військових витрат.
У зв’язку з цим росіяни частіше знімають гроші з банківських рахунків, а регулярні перебої з інтернетом ускладнюють цифрові платежі. Частина населення намагається уникнути нових податкових навантажень, віддаючи перевагу готівковим розрахункам.
Поява обережних сигналів невдоволення простежується й серед російської еліти. У червні голова державного Сбербанку Герман Греф заявив, що росіяни прагнуть якнайшвидшого завершення війни. Мер Москви Сергій Собянін попередив, що спроба повністю перевести російську економіку на воєнні рейки, яку підтримують деякі прихильники жорсткої політики, може «знищити країну взагалі».
Головного економіста державного банку розвитку ВЕБ Андрія Клепача звільнили після того, як він у колі колег зауважив, що війна призводить до відставання Росії від інших країн у технологічному та економічному розвитку. Клепач наголошував, що багато росіян живуть в ілюзії про неминучий крах України, хоча «цього не сталося і не станеться».
Поки адміністративний апарат Путіна готує загальнонаціональний політичний спектакль напередодні перших з 2022 року парламентських виборів, будь-які прояви політичного інакодумства жорстко придушують. Влада побоюється зростання невдоволення у суспільстві напередодні виборів. Зокрема, Верховний суд Росії зняв з реєстрації партію «Яблоко» через, зокрема, зростання популярності її антивоєнної позиції.
Експерт із питань Росії, що працював в адміністрації Джорджа Буша-молодшого, Томас Грем вважає, що ескалація війни й напруженість, які переживають обидві сторони, повинні спонукати Сполучені Штати очолити новий, тривалий процес врегулювання конфлікту. За його словами, навіть якщо Путін має намір вести бойові дії впродовж усієї зими, підготовка до переговорів із російськими посадовцями має починатися вже зараз шляхом дипломатичних ініціатив. Це допоможе укласти остаточну угоду навесні.
Томас Грем підкреслює, що значна частина політичної еліти в Росії прагне якнайшвидшого завершення конфлікту.
Упродовж останнього місяця Володимир Путін переважно закликав громадян Росії згуртуватися проти зовнішніх ворогів, які, за його словами, мають на меті руйнування країни. Він відвідав віддалений спірний острів, претендентом на який є Японія, щоб підкреслити суверенітет і територіальні претензії Росії. Також президент оглянув крипту та мощі святого Дмитра Донського, князя XIV століття, славного боротьбою проти монголо-татарського іга.
На з’їзді правлячої партії «Єдина Росія» Путін описав погіршення ситуації в країні як наслідок успіхів Росії у війні, наголошуючи, що саме це змушує українську сторону посилювати спротив. За його словами, «чим складніша ситуація на фронті для ворога, тим жорстокіші й варварськіші атаки здійснює київський режим», порівнюючи українську владу з нацистською.
Він наголосив, що «тепер усе залежить від єдності, мужності російських солдатів і офіцерів та кожного громадянина, який сумлінно працює на своєму місці задля перемоги». Через тривалу війну в Росії загострюються проблеми, які дедалі складніше приховувати не лише від суспільства, а й від еліт. Розчарування в Путіні пов’язують із затягуванням конфлікту та погіршенням економічних умов, проте Кремль не демонструє готовності змінювати політику. За оцінками української розвідки, Москва має намір продовжувати наступальні дії та до кінця року намагається взяти під контроль всю Донецьку область.
Військові витрати посилюють економічний тиск на Росію. Одним із найбільш відчутних наслідків українських ударів стала паливна криза, через яку в десятках регіонів запроваджені обмеження на продаж бензину. Докладніший аналіз про те, як війна та зростаючі державні витрати підірвали російську економіку, міститься у матеріалі ZN.UA «Дефолти, дефіцит, друк грошей. Підсумки червня для економіки РФ», у якому розглядає ситуацію доктор економічних наук Олексій Пластун.
