Після 28 лютого, коли Сполучені Штати Америки та Ізраїль здійснили військові удари по Ірану, реакція Тегерана не забарилася. Іранські військові удари були спрямовані на американські військові бази у країнах Перської затоки. Внаслідок застосування ракет та безпілотних літальних апаратів постраждали не лише військові цілі, а й цивільна інфраструктура. Одночасно Іран фактично паралізував Ормузьку протоку — стратегічний маршрут, через який проходить близько 20% світового експорту нафти та скрапленого природного газу (СПГ).
У результаті ці події викликали стрімке зростання світових цін на нафту: на піку барель нафтопродукту коштував близько 119 доларів, проте незабаром вартість опустилася нижче позначки в 100 доларів. Слідом за нафтовим ринком підскочили і роздрібні ціни на бензин та дизельне паливо, включно з продажами на заправних станціях Німеччини. Залежно від регіону місцевий аналог пального АІ-95 іноді реалізовувався за ціною до 2,50 євро за літр. Середня вартість дизельного пального нині перевищує два євро за літр, що на 30% вище порівняно з рівнем до початку конфлікту на Близькому Сході.
Загроза для економіки Німеччини від зростання енергетичних витрат
Особливо значне підвищення тарифів стосується газу, особливо після того, як іранські дрони вразили завод із виробництва СПГ у Катарі, в результаті чого його робота була припинена. Незважаючи на те, що Німеччина безпосередньо не імпортує катарський СПГ, поставки газу надходять з різних джерел, а значна частина з них здійснюється трубопроводами з Норвегії.
Головним визначальним чинником цін залишається спотовий ринок, зокрема котирування на хабі TTF у Нідерландах. Ці показники формуються під впливом співвідношення попиту та пропозиції на глобальному газовому ринку — як реального, так і прогнозованого.
Зростання вартості енергоносіїв вдарило по всіх споживачах у Федеративній Республіці Німеччина — від приватних домогосподарств до великих промислових підприємств, які зіткнулися зі збільшенням виробничих витрат. Найбільше це вразило енергомісткі галузі:
- хімічну промисловість;
- сталеливарне виробництво;
- склозаводи;
- целюлозно-паперову індустрію;
- автомобільну галузь;
- машинобудування.
Війна проти Ірану як виклик для уряду Мерца
Конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном показав уразливість розвинутих промислових країн у період глобальних потрясінь, відзначають провідні економісти. Професорка Вероніка Ґрімм, один із п’яти головних радників федерального уряду, звертає увагу на зростання ризику інфляції та збільшення невизначеності для інвестиційної сфери. У інтерв’ю медіагрупі RedaktionsNetzwerk Deutschland (RND) вона наголосила: «Потрібно бути готовими до тривалого періоду підвищеної нестабільності».
У політичній системі Німеччини вже пролунали тривожні сигнали. Протягом десяти місяців країною керує коаліція, що об’єднує консервативний блок ХДС/ХСС та соціал-демократів. Канцлер Фрідріх Мерц активно під час передвиборчої кампанії та після приходу до влади підкреслював, що модернізація та зміцнення національної економіки є його головним завданням. Однак нових ознак економічного зростання поки що немає, а невелике зростання ВВП, зафіксоване на початку року, може бути знівельоване внаслідок наслідків війни на Близькому Сході.
Фрідріх Мерц
Фото: Andrew Harnik/Getty Images
Основні перешкоди для розвитку німецької економіки
Починаючи з лютого 2022 року, коли Росія розпочала масштабне вторгнення в Україну, вартість енергоносіїв в Німеччині уже істотно зросла. Подальше підвищення цін, глобальні розриви в ланцюгах постачання, а також загальне зростання невизначеності створюють додаткові ризики для економіки країни.
Професор Вероніка Ґрімм наполягає на необхідності підвищення стійкості енергопостачання в рамках Європейського Союзу, зокрема через такі заходи:
- диверсифікація ланцюгів постачання;
- надійне заповнення газосховищ;
- координація закупівель на європейському рівні;
- прискорений розвиток власних енергоресурсів.
Ці вимоги вже звучать з моменту припинення поставок російського газу чотири роки тому, але їх реалізація значно затримується. Після аномально холодної для Німеччини зими газосховища опинилися практично порожніми.
Війна в Ірані та виклики транспортного сектору
Окрім енергетичних проблем, конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном створює додаткові труднощі для транспортної галузі. Німецькі судноплавні компанії змушені уникати Перську затоку — це подовжує глобальні ланцюги постачання і ускладнює своєчасність доставок.
Основні фактори впливу на транспорт:
- Зростання страхових тарифів для судноплавства, що ростуть у парі з дорожнечею палива.
- Часткове закриття повітряного простору над країнами Перської затоки змушує авіакомпанії змінювати маршрути, що призводить до збільшення часу польоту та більш високих витрат на авіаційне пальне.
Постійне зростання цін на енергоносії з кожним днем збільшує ризик чергової хвилі інфляції, адже підприємства змушені перекладати додаткові витрати на кінцевих споживачів, піднімаючи вартість продукції. Німці вже відчули це на собі під час відвідування магазинів: з початку енергетичної кризи 2022 року ціни суттєво виросли.
Останніми роками будівельні матеріали значно подорожчали, що впливає на вартість житла та орендну плату в Німеччині
Фото: Florian Wiegand/Eibner-Pressefoto/picture alliance
Підвищення вартості життя знижує купівельну спроможність населення, що відображається на стані внутрішнього ринку. На міжнародній арені Німеччина внаслідок здорожчання товарів стає менш конкурентоспроможною, що вкотре створює додаткові виклики для країни як провідного експортера.
Реакція німецької влади на економічні виклики війни в Ірані
Хоча влада Німеччини усвідомлює загострення проблем, її дії поки що мають доволі обережний характер. Міністерка економіки та енергетики Катерина Райхе сформувала робочу групу, яка щодня аналізуватиме розвиток ситуації й готуватиме пропозиції для подальших дій. Основні завдання групи:
- відстежувати динаміку зростання цін;
- забезпечувати контроль за безпекою енергопостачання;
- оцінювати вплив змін на підприємства різних секторів.
У соціальних мережах створення цієї групи було сприйняте з іронією.
Представник уряду Штеффен Маєр 6 березня заявив: «Ми регулярно оцінюємо поточну ситуацію й пильно її моніторимо». У міністерстві відзначили, що влада підтримує ініціативи щодо посилення конкуренції та прозорості в нафтовій сфері. Водночас наголосили, що наразі надто рано робити остаточні висновки щодо економічних наслідків війни на Близькому Сході, проте визнають очевидні наявні ризики.
Відсутність цінового контролю на паливо з боку ФРН
Федеральний уряд Німеччини наразі утримується від прямих регулятивних заходів щодо цін на автозаправних станціях. Це рішення, ймовірно, пов’язане з тим, що короткочасна паливна знижка 2022 року мала лише обмежений вплив на кінцеві ціни.
Водночас Федеральне відомство з картелів (Bundeskartellamt, BKartA) розпочало перевірки щодо можливого зловживання нафтовими компаніями поточною кризою, спрямованого на штучне підвищення цін. Ці компанії можуть перекладати подорожчання сировини на споживачів, навіть якщо їхні сховища були заповнені нафтою за нижчими цінами.
Майже половина вартості пального, яку сплачують покупці на німецьких заправках, надходить до державного бюджету у вигляді різних податків. Зокрема, автомобільний клуб Mobil звинуватив федеральний уряд у «заробітках на споживачах», підкреслюючи, що влада наживається на високих цінах для водіїв.
Катерина Райхе
Фото: Christoph Soeder/dpa/picture alliance
Критика енергетичної політики німецького уряду
У відповідь на кризу федеральна влада декларує прагнення забезпечити максимальну стабільність енергоринку та посилається на вже впроваджені заходи зі зниження тарифів, такі як:
- зниження податку на електроенергію для підприємств;
- скасування різного роду зборів і надбавок.
Проте критики уряду Фрідріха Мерца звинувачують його у підтримці залежності від викопних палив замість активного подолання цієї залежності, що потрібно для досягнення кліматичної нейтральності.
Екологічні організації та споживчі асоціації з особливою стриманістю відносяться до поточного стану розвитку відновлюваної енергетики в Німеччині:
- Вітроенергетика та сонячні проєкти стикаються з бюрократичними перепонами.
- Діючі закони часто гальмують реалізацію нових екологічних ініціатив.
У період зростаючої глобальної невизначеності це робить Німеччину менш стійкою до кризових викликів, ніж могла б бути.
