Визначити точний час остаточного завершення війни на Близькому Сході сьогодні складніше, ніж будь-коли раніше. Втім, завдяки посередництву Пакистану, було досягнуто погодження про тимчасове перемир’я, оголошене наприкінці вівторка, 7 квітня. Ця пауза у бойових діях слугує променем надії після п’яти тижнів активних бойових дій.
Домовленість була укладена за кілька годин до завершення чергового ультиматуму президента США Дональда Трампа. Трамп попереджав про наслідки, якщо Іран продовжить блокаду Ормузької протоки, погрожуючи знищенням країни і її цивілізації.
Більшість фахівців одностайні в одному: тривалість конфлікту лише посилить негативний вплив на світове енергопостачання, зростання інфляції й економічну стабільність. Кожен новий тиждень перебоїв у постачанні вуглеводнів із регіону підвищує витрати як для кінцевих споживачів, так і для бізнесу, одночасно стримуючи розвиток господарств.
Після зняття обмежень на проходження через Ормузьку протоку — вузловий шлях для 20% світового експорту нафти — швидкість відновлення видобутку нафти й газу, а також відновлення руху танкерів, відіграватиме ключову роль у темпах повномасштабного відновлення світової економіки.
—
### Захист Ормузької протоки
Неможливо очікувати повноцінного відновлення судноплавства через цей морський шлях без суттєвого зниження страхових премій та запуску надійного багатонаціонального військово-морського ескорту. Така охорона передбачатиме участь бойових кораблів, повітряних патрульних засобів та мінних тральщиків зі Сполучених Штатів.
Європейські союзники у НАТО, зокрема Німеччина, Франція та Велика Британія, висловили готовність долучитися до забезпечення безпеки моря, після завершення активних бойових дій. Очікується, що до патрулювання приєднаються також Японія, Австралія, Південна Корея, Канада, Об’єднані Арабські Емірати і Бахрейн.
Професорка Інституту оборони та безпеки Університету Західної Австралії Дженніфер Паркер схиляється до висновку, що розмінування Ормузької протоки триватиме близько двох тижнів. Після підтвердження безпеки протоки, близько 1900 заблокованих у регіоні суден, із яких половина перевозить нафту, скраплений природний газ і хімічні вантажі, мають можливість розблокуватися за кілька днів або тижнів.
Аналітик норвезької компанії Rystad Energy з досліджень Близького Сходу та Північної Африки Адітья Сарасват зазначив у коментарі Deutsche Welle, що ліквідація затору на Ормузькій протоці надасть виробникам у регіоні Перської затоки приблизно місяць для нарощування видобутку. Водночас збережуться логістичні складнощі: доки діятиме необхідність військово-морської охорони, щоденний потік суден (до війни близько 130-140) істотно сповільниться.
—
### Поступове відновлення виробництва
Крім відкриття судноплавного шляху, виробникам нафти і газу у Перській затоці потрібні ґарантії безпеки для своїх об’єктів. Навіть за умови швидкого укладання мирної угоди відновлення видобутку на багатьох родовищах може тривати від кількох тижнів до місяця. Спеціалісти підкреслюють, що для родовищ, які використовувалися у зниженому режимі або були законсервовані, потрібен тривалий час для технічних перевірок та запуску.
За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), щонайменше 40 енергетичних об’єктів у регіоні Перської затоки отримали серйозні або значні пошкодження через іранські атаки. Окремі об’єкти, зокрема установки зі скрапленого природного газу, можуть вимагати ремонту та відновлення протягом кількох років.
Зокрема, Катар повідомляє, що відновлення СПГ-комплексу Ras Laffan — найбільшого у світі центру виробництва і експорту скрапленого газу — може зайняти до п’яти років. До війни Катар покривав близько 20% світового попиту на СПГ. Внаслідок пошкоджень країна втратить приблизно 17% експортних потужностей у довгостроковій перспективі.
—
### Глобальні обмеження
Перед відновленням роботи заводів з виробництва добрив також здійснюватимуться аналогічні заходи з безпеки. Добрива є ключовим компонентом глобального забезпечення продовольчої безпеки, що нині перебуває під тиском через різке зростання цін. Через це багатьом аграріям доводиться скорочувати обсяги застосування добрив.
Регіон Перської затоки відіграє важливу роль на світовому ринку азотних добрив, контролюючи близько 40% морських перевезень карбаміду і 25% експорту аміаку. Також країни цього регіону постачають значну кількість сировини для виробництва фосфатних добрив.
Контейнерні перевезення з Перської затоки, а також вантажі між Азією та Європою суттєво ускладнилися через блокаду Ормузької протоки: десятки суден залишаються у заторах із вантажем. Зокрема, оператор DP World зафіксував суттєве зниження трафіку в порт Джебель-Алі в Дубаї, найбільшому транзитному хабі Близького Сходу з 28 лютого.
Додатковою проблемою для контейнерних суден, що прямують до Європи, є Баб-ель-Мандебська протока у південній частині Червоного моря. Хоча протока залишається прохідною, більшість великих судноплавних компаній її оминають через загрози з боку підтримуваних Іраном єменських повстанців-хуситів. Ці радикали у 2023-2024 роках здійснили низку нападів на судна, підтримуючи палестинську організацію ХАМАС, визнану терористичною на території ЄС, Німеччини, США й інших країн. У зв’язку з цим багато судноплавних фірм перевели маршрути довкола мису Доброї Надії, що суттєво збільшує тривалість та вартість перевезень.
Кільський інститут світової економіки (IfW) підрахував, що держави Перської затоки, включно з Іраном, домінують у глобальному експорті понад 50 важливих немінеральних товарів, серед яких сталь, необроблені діаманти, золотий порошок і алюмінієві сплави. Загальний обсяг експорту цих груп товарів оцінюється на рівні приблизно 661 мільярда євро щорічно.
—
### Тривалий вплив на економіку
Навіть після відкриття Ормузької протоки і відновлення видобутку у Перській затоці, глобальні економічні наслідки конфлікту не зникнуть миттєво. Споживачі вже відчули зростання цін на пальне, особливо на автозаправках, а дефіцит бензину й дизельного палива стає помітним в Австралії, Азії та Африці. Протягом найближчих тижнів потерпітимуть також інші важливі ланцюги постачання — від добрив до споживчих товарів.
Петер Клімек, директор дослідницького інституту Supply Chain Intelligence Institute Austria, що вивчає ланцюги поставок, відзначає, що стрімке підвищення цін вже позначилося негативно, а логістичні збої посилюватимуться протягом наступних двох-трьох місяців. Він застерігає, що у разі скорочення глобального виробництва на тлі війни існує ризик виникнення стагфляції — стану поєднання високих цін, зростання безробіття та низьких темпів економічного зростання, подолання якої може затягнутися на тривалий період.
