Очільник Білого дому Дональд Трамп повідомив своїх радників про готовність завершити військову операцію Сполучених Штатів проти Ірану, навіть якщо Ормузька протока залишатиметься частково закритою. За словами посадовців, це дозволить Тегерану зберегти контроль над важливим морським шляхом і відтермінувати складне завдання з його відкриття на пізніший час, пише Wall Street Journal.
За останні кілька днів Дональд Трамп та його консультанти дійшли висновку, що операція з примусового розблокування Ормузької протоки є неможливою для виконання протягом чотирьох-шести тижнів. Вони схвалили стратегію зосередження зусиль на ключових завданнях, а саме:
1. Ослаблення іранського флоту.
2. Знищення запасів ракетної зброї.
Одночасно було ухвалене рішення про припинення активних бойових дій. Однак, адміністрація США продовжить тиск на Тегеран дипломатичними засобами для поновлення вільного судноплавства.
У разі невдалого результату дипломатичних зусиль американська сторона розраховує на те, що союзники з Європи та країн Перської затоки візьмуть на себе відповідальність за відкриття протоки. Трамп також не виключає військові варіанти розвитку подій, але наразі вони не є пріоритетом.
Як зазначає видання, протягом останнього місяця позиція Дональда Трампа щодо Ормузької протоки змінилася кілька разів. Зокрема, він погрожував ударами по цивільній енергетичній інфраструктурі, якщо проход не буде відновлено у встановлений термін. Проте водночас президент США применшував значення протоки для Сполучених Штатів, наголошуючи, що питання її закриття повинні вирішувати інші держави.
Експертка з питань Ірану, віцепрезидентка Інституту Брукінгса у Вашингтоні Сюзанна Мелоні вважає, що припиняти військові дії без відновлення судноплавства в Ормузькій протоці було б надзвичайно ризиковано. Вона підкреслила, що США та Ізраїль почали цей конфлікт спільно, тому не можуть ігнорувати його наслідки.
«Енергетичні ринки охоплюють увесь світ, і Сполученим Штатам не вдасться уникнути економічних збитків, які вже відчутні й значно поглибляться, якщо протока залишатиметься заблокованою», — наголосила Мелоні.
У контексті світових тенденцій варто зазначити:
– Найпотужніший за всю історію місячний стрибок цін на нафту призвів до різкого подорожчання енергоресурсів.
– Прогнози щодо економічного зростання у світі коригуються у бік зниження.
– Дефіцит пального вже відчувають азійські країни — від Таїланду до Пакистану.
Аналітики попереджають, що це лише початкові симптоми більш масштабної кризи.
За останній тиждень кореспонденти Bloomberg поспілкувалися з понад тридцятьма представниками ринку, серед яких трейдери, керівники компаній, брокери, оператори судноплавства та радники. Усі вони відзначали одну ключову проблему — світ досі не усвідомив справжніх масштабів кризи. Багато експертів порівнюють нинішню ситуацію з нафтовим шоком 1970-х років, однак попереджають, що закриття Ормузької протоки може спричинити ще глибшу кризу:
– Нестача пального, яка уже зачепила Азію, невдовзі розповсюдиться на західні регіони.
– Європа ризикує опинитись перед серйозним підвищенням цін на енергоносії.
– Нестача дизельного пального може стати критичною вже найближчими тижнями.
Якщо Ормузька протока залишиться заблокованою, це призведе до таких наслідків:
– Світова економіка змушена буде значно скоротити споживання нафти та газу.
– Спочатку ціни на енергоносії злетять настільки високо, що споживачі та бізнес змушені будуть зменшити витрати на авіаперельоти, автомобільні поїздки та покупки.
– Попит на паливо вже починає знижуватися.
– Деякі азійські країни почали накопичувати стратегічні запаси та обмежувати внутрішнє споживання.
Водночас чиновники США та аналітики Волл-стріт розглядають сценарії, згідно з якими ціна на нафту може сягнути рекордних 200 доларів за барель.
