Перші постріли Третьої світової війни, ймовірно, пролунають у космосі, одночасно супроводжуючись масштабним обміном кіберударів. У разі прямого зіткнення між США й Росією, Китаєм або ж обома країнами одночасно, військовий конфлікт, найімовірніше, розпочнеться із нейтралізації ворога у космосі, спрямованої на порушення його спроможностей на орбіті.
За інформацією видання «Хвиля», аналітик Bloomberg Opinion з питань дипломатії та національної безпеки Андреас Клут дійшов цього висновку на основі низки конфіденційних розмов із інсайдерами у Вашингтоні та на базі Космічних сил США Петерсон у Колорадо-Спрінгс.
Журналіст наголошує, що після кожної американської військової операції голова Об’єднаного комітету начальників штабів Ден Кейн неодноразово висловлює подяку військовим Космічних сил, яких у просторіччі називають «гвардійцями». Саме вони, здійснюючи дії в таких регіонах, як Венесуела чи Іран, першочергово виводять з ладу «очі й вуха» супротивника, застосовуючи передові космічні технології.
Проте, варто відзначити, що Іран і Венесуела не виступають на одному рівні з США за військовим потенціалом. Основною проблемою для стратегів залишається питання власної уразливості Америки перед потенційним «космічним Перл-Гарбором». Ключові військові держави, зокрема США, Китай і Росія — у цьому порядку за рівнем розвитку, — використовують орбіту для розвідки, картографування, моніторингу цілей та командування вогневою потугою. Це зобов’язує підтримувати як наступальні, так і оборонні плани, орієнтовані на виведення з ладу не тільки супутників ворога, а й його наземних станцій.
Основні типи зброї та технік, наявних сьогодні в арсеналі:
– Електромагнітне глушіння – вже застосовується регулярно, має нетривалий ефект і поки що не визнається casus belli (приводом до війни).
– Вогнева зброя спрямованої енергії – використання лазерів.
– Запуск фізичних протисупутникових ракет — як із Землі, так і з орбіти.
Особливу увагу американської розвідки привертають російські супутники, які експерти називають «матрьошками». За командою один супутник відкривається і випускає інший, який може виконувати як цивільні функції (наприклад, ремонт), так і трансформуватися на кінетичний засіб знищення. Китайські супутники оснащено роботизованими маніпуляторами, здатними прибирати космічне сміття або руйнувати ворожі об’єкти в ході орбітальних «повітряних боїв» на швидкості близько 28 000 км/год. При цьому перевага у маневровості не завжди на боці США: американські військові супутники рухаються подібно до великих пасажирських літаків типу “Боїнг-747”, тоді як Космічні сили прагнуть зробити їх максимально швидкими, подібно до винищувачів F-15.
Радикальні зміни стосуються також самої архітектури безпеки у космосі. Історично Пентагон використовував невелику кількість дорогих і технологічно унікальних супутників, що робило їх «великою, жирною і смачною ціллю» для супротивника, потенційно стимулюючи превентивні удари. Сьогодні ж США переходять до політики децентралізації, створюючи надлишкові мережі з великої кількості дешевих і менш помітних апаратів. Подібна стратегія у 1960-х роках призвела до виникнення сучасного Інтернету.
Найбільш тривожним сценарієм, який викликав пильну увагу Конгресу на початку 2024 року, є можливий план Росії щодо розміщення супутника із ядерною зброєю. Офіційно Москва це заперечує, проте інсайдери вважають цю загрозу реальною. Директорка Національної розвідки США офіційно заявила: «Розробка Росією ядерної зброї для ураження космічних об’єктів становить найбільшу загрозу для глобальної космічної системи безпеки».
Експертка Центру стратегічних та міжнародних досліджень Карі Бінген пояснила, що орбітальний ядерний вибух не призведе до прямої загибелі людей. Однак потужний електромагнітний імпульс миттєво зупинить електроніку у зоні видимості, а радіаційне забруднення зруйнує інші космічні апарати. Застосування такої зброї буде грубим порушенням Договору про космос 1967 року і викличе провокацію масштабу Карибської кризи 1962-го.
Навіть без детонації ядерної зброї на орбіті небезпека зростає через синдром Кесслера — каскадне зіткнення космічного сміття. Із понад 130 мільйонів уламків, навіть частинка розміром із горошину здатна знищити супутник. Знищення космічного простору призведе до зупинки світової економіки, оскільки унеможливить:
1. Навігаційні системи.
2. Зв’язок, у тому числі для банківських операцій.
3. Заправку на автозаправках.
4. Сучасне сільське господарство.
Ця ситуація підкреслює головну асиметрію у вразливості країн світу. США, Європа та Азія вкрай залежні від космічних технологій. Міністр оборони Німеччини відкрито назвав космос «ахіллесовою п’ятою» національної безпеки. Китай стає все більш уразливим, тоді як Росія перебуває у меншій небезпеці — її економіка зможе функціонувати навіть у разі втрати супутникового зв’язку. Тому, на думку експертів, США навряд чи почнуть конфлікт задля тактичної переваги, натомість Москва може вдатися до удару у космосі, прагнучи запобігти поразці на землі.
Аналітики вважають, що США продовжують розробляти концепцію «Золотого купола» – системи перехоплення ракет із космосу. Проте єдиним чинником, що здатен стримати світ від повернення у доіндустріальну еру, залишається застосування старої стратегії взаємного гарантованого знищення. За такого сценарію людство миттєво опиниться на рівні розвитку минулого століття. Хоча збитки і страждання будуть відчутно меншими, ніж у випадку суто наземної ядерної війни, вони перевершать усе, що ми можемо собі уявити сьогодні, навіть коли світ затято реагує на тимчасове перекриття однієї протоки на Близькому Сході.
Раніше ми детально аналізували, чому НАТО вигідно утримувати Україну на певній відстані.
