Колишній президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висловив своє невдоволення відповіддю Ірану на американську мирну пропозицію через власну соціальну мережу Truth Social.
Іран у своїй реакції запропонував припинення бойових дій на всіх фронтах конфлікту, зокрема в Лівані, де тривають сутички між Ізраїлем та підтримуваним Тегераном угрупованням “Хезболла”. Крім того, іранська сторона висунула такі вимоги:
– компенсації за завдані війною збитки;
– скасування санкцій;
– припинення морської блокади, яка діє з боку США;
– визнання контролю Іраном Ормузької протоки.
Позиція президента США Дональда Трампа була категоричною: він відкинув іранську відповідь на пропозицію припинення конфлікту, що триває понад десять тижнів. Трамп наголосив, що Іран зазнав поразки на полі бою, але це не означає кінець бойових дій. За його словами, США мають ще потенційні цілі для атак.
Варто зазначити, що, за інформацією Axios, американська сторона очікувала на реакцію Тегерана протягом десяти днів. Однак відповідь була отримана лише в неділю, 10 травня. У Білому домі сподівалися, що Тегеран продемонструє готовність до подальших переговорів і укладення угоди, проте початкова реакція Дональда Трампа свідчить про те, що сторони поки що далекі від компромісу.
Додатково Трамп повідомив, що Сполучені Штати продовжують вести моніторинг іранських ядерних об’єктів і мають намір у майбутньому контролювати запаси збагаченого урану Ірану. У той самий час прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу підкреслив, що війна ще не завершена, оскільки необхідно знищити ядерну інфраструктуру Тегерана й ослабити його ракетний потенціал.
Напередодні офіційної відповіді на американську мирну пропозицію Іран неодноразово посилював риторику, оголосивши, що не збирається йти на поступки. Зокрема, законодавець і речник Комісії з національної безпеки іранського парламенту Ебрагім Резаї закликав США до капітуляції, заявивши:
– «Станом на сьогодні нашу стриманість вичерпано. Найкращий варіант — здатися та піти на поступки. Вам слід звикнути до нового регіонального порядку», — йдеться у повідомленні Резаї у соцмережі X.
Згодом Тегеран оприлюднив офіційну відповідь на американську пропозицію, яка і викликала негативну реакцію Трампа.
У світлі загострення конфлікту між США та Іраном ситуація на Близькому Сході продовжує ускладнюватися. У регіоні зафіксовано ряд інцидентів:
– Об’єднані Арабські Емірати, Катар і Кувейт повідомили про перехоплення іранських безпілотних літальних апаратів;
– у Перській затоці продовжуються напади на цивільні морські судна;
– Іран попередив про «жорстку відповідь» у разі дій проти його кораблів.
Навантаження на Ормузьку протоку, яка є ключовим транспортним шляхом для значної частини світового експорту нафти і газу, продовжує негативно впливати на глобальні енергетичні ринки. У компанії Saudi Aramco наголосили, що навіть після відкриття протоки ринок повернеться до стабільності не раніше 2027 року.
За словами економіста Сергія Фурси, через блокаду Ормузької протоки світ вже стикається із суттєвими проблемами. Він зазначив у коментарі для 24 Каналу, що Іран намагається чинити тиск на США, але Дональд Трамп не готовий йти на компроміси, що загрожує подальшим загостренням конфлікту.
Конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном ослабив позиції Тегерана, але водночас дестабілізував ситуацію в регіоні та загострив економічну кризу всередині Ірану. Для України ця ситуація теж має негативні наслідки, адже стосується не лише цін на нафту та пальне, але й самого перебігу війни, розв’язаної Росією. Переорієнтація уваги США на Близький Схід позначається на перспективі відновлення мирних переговорів у регіоні, які нині виглядають далекою перспективою.
Найсвіжіші новини з Близького Сходу свідчать про подальшу ескалацію подій. Попри всі заяви, Іран не припиняє напади на союзників США у регіоні. Зокрема:
– Об’єднані Арабські Емірати знову стали мішенню атак безпілотників, протиповітряна оборона країни знищила щонайменше два іранські дрони.
У цей же час Росія посилено підтримує Іран. За даними західних засобів масової інформації Кремль планував передати Тегерану близько 5000 дронів із оптоволоконним керуванням, які є стійкими до засобів радіоелектронної боротьби. Така військово-технічна співпраця між країнами спрямована на подолання санкцій та зменшення впливу Заходу в регіоні.
